Чи потрібен жінкам окремий музей? Звичайно, сказали ще майже 30 років тому активістки жіночого руху в Бонні. Сьогодні цей досвід переймають у всьому світі. Нині в Бонні проходить другий всесвітній конгрес жіночих музеїв.

1981 року Маріанне Піцен заснувала в Бонні перший у світі жіночий музей. До цієї події жінки були представлені в мистецтві передусім як моделі чи просто істоти в сукнях, а не як самостійні, незалежні особистості, каже засновниця боннського музею. Її досвід має нині вже чимало послідовників. «Потреба жінок створювати й втілювати власну історію є в різних країнах. Жінкам не досить просто якогось окремого куточка. Жінки стільки всього зробили для цього світу, тому вони самовпевнено можуть казати, що хочуть самі розповідати про жіночу історію і культуру», - каже Маріанне Піцен.

Через три роки після заснування жіночого музею в Бонні, у 1984-му до Німеччини приїхали кілька датчанок, аби подивитися на досвід і перейняти його. Це був перший «трансфер» ідеї окремого жіночого музею за кордон. Після нього з’являлися один за одним нові й нові. Сьогодні можна говорити вже про всесвітню мережу.

Два роки тому в місті Мерані, що у Південному Тіролі, пройшов і перший всесвітній конгрес жіночих музеїв. Тоді йшлося передусім про те, щоб краще познайомитися. Нині ж в рамках другого конгресу йдеться в першу чергу про те, щоб якомога краще організувати мережу жіночих музеїв у світі. «Ми хочемо розбудувати справжню мережу. Власне, її вже засновано, але бракує конкретики. Хоча ми займемося й теорією. Йтиметься про те, що таке, власне, музей? Як він має інформувати про жінок у контексті історії тієї чи іншої країни. Як краще розповідати в музеї про результати тих чи інших наукових досліджень», - каже Маріанне Піцен.

Жіночі музеї збираються також обмінюватися виставками й краще співпрацювати в справі організації експозицій. Як зауважує засновниця боннського жіночого музею, європейські гроші, які видаються на підтримку музейної діяльності, й без того зобов’язують до кращої міжнародної співпраці.

У всесвітньої мережі жіночих музеїв уже є свої успіхи. Приміром, жіночий музей у Мерані зобов’язався супроводжувати порадою та підтримкою новостворені музеї. Один з найяскравіших прикладів у цьому зв’язку – новий жіночий музей в Ірані. «В Ірані дуже високий рівень освіти серед жінок. Там є університети тільки для жінок, жіночі бібліотеки. Жінки намагаються також відображати свою роль в історії. Тому до створення жіночого музею в Ірані бракувало лише одного, не такого вже й великого кроку», - розповідає Маріанне Піцен.

Загалом на конгресі в Бонні представлені три десятки жіночих музеїв світу. Про історію їх створення та діяльність інформує окрема виставка. Крім того, є, звичайно, й велика виставка жінок-митців, на якій представлені роботи, головними героями яких є, звісно, жінки.