Каталог статей

Головна » Статті » Ґендерна журналістика

В Україні жінок-депутатів менше, ніж в арабських країнах
Анна Побережна 

news_img

Світовий досвід підтверджує, що ефективна соціальна політика та покращення економічних показників відбувається лише в тих країнах, де представництво жінок у владі не менше 30%.

22-26 квітня 2012 року в Будапешті (Угорщина) відбувся семінар на тему «Жінки та політичний вплив», організований Інститутом Роберта Шумена за підтримки Християнсько-Демократичної партії Швеції та Шведського агентства з міжнародного розвитку (SIDA). До участі в семінарі було запрошено 7 політичних партій з України, Молдови та Грузії, зокрема – партія УДАР Віталія Кличка, яку представляли Анна Побережна, Аліса Квіч та Бєслан Тасуєв.

Основною темою семінару було питання участі жінок в політичному житті, необхідності розширення доступу жінок до всіх гілок влади, оскільки на відміну від європейських країн, де діють квоти на присутність жінок в парламенті, Україна, Молдова та Грузія в цьому питанні суттєво відстають. Так, в українському парламенті жінки складають лише близько 8% від загальної кількості депутатів, в той час як, наприклад, в парламенті Швеції – 45% жінок, у цілому по Європі – 21,4% і навіть в арабських країнах – 11,7%.

І це при тому, що Україна – на третьому місці у світі за співвідношенням жіночого населення до чоловічого. Так, на кінець 2010 року в Україні на 100 чоловіків припадало 116,9 жінок (більше лише у Латвії та Естонії). Та і з законодавчої точки зору в Україні начебто все гаразд, адже в 2006 році Верховна Рада ухвалила Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», метою якого є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, ліквідації дискримінації за статевою ознакою. Цей закон було високо оцінено навіть в Європі, але проблема полягає в тому, що він елементарно не виконується.

«УДАР є першою українською політичною силою, яка визначила питання гендерної рівності як пріоритетне завдання, закріплене в Програмі партії, – відзначила учасниця семінару Анна Побережна. – Лідер партії Віталій Кличко офіційно заявив, що в майбутньому парламенті буде представлено 30% жінок серед депутатів від УДАРу. Адже однією з програмних цілей нашої партії є розробка ефективних та дієвих механізмів впровадження існуючої законодавчої бази та основних принципів ЄС, направлених на досягнення гендерної рівності в усіх сферах життєдіяльності суспільства та забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків».

У свою чергу представники Християнсько-Демократичної партії Швеції, в тому числі депутат шведського парламенту пані Дезіре Петрус, поділились власним досвідом роботи, направленої на досягнення гендерної рівності в суспільстві. Зокрема велика увага у Швеції приділяється створенню жіночих партійних організацій, члени яких зосереджуються не тільки на гуманітарних проектах, а й беруть активну участь в політичному житті та в процесі прийняття рішень – як всередині своїх партій, так і на загальнодержавному рівні. Також на семінарі були розглянуті законодавчі ініціативи, метою яких є стимулювання та заохочення чоловіків, в тому числі фінансове, до більш активної участі в процесі виховання та догляду за дітьми.

У результаті тривалих дискусій учасники семінару дійшли висновку, що найбільш ефективним механізмом досягнення гендерної рівності в питанні рівноправного представництва чоловіків і жінок в парламенті та взагалі у владі є впровадження квотної системи. Введення квот дозволяє розширити доступ жінок до політичної діяльності та процесу прийняття рішень. Адже саме розширення можливостей жінок та їхня всебічна участь в усіх сферах суспільного життя, включаючи участь у процесі прийняття рішень і доступ до влади, мають визначальну роль для розвитку і миру, реалізації соціально важливих проектів.

Чому такою важливою є участь жінок в політиці? Світовий досвід підтверджує, що ефективна соціальна політика та покращення економічних показників відбувається лише в тих країнах, де представництво жінок у владі не менше 30%.

На думку Анни Побережної, в Україні гендерна нерівність існує практично в усіх сферах суспільного життя. Окрім суспільно-політичної сфери, найчіткіше вона виражена у сімейних та трудових відносинах.

Так у сімейному житті традиційно зберігається нерівномірний і нерівноправний розподіл сімейної праці між чоловіком і жінкою. Насильство щодо жінок також досить широко розповсюджене в українських сім’ях – приблизно кожній п’ятій жінці довелось перенести побої з боку чоловіків або співмешканців.

Що стосується трудових відносин, то в Україні праця чоловіків цінується більше, ніж праця жінок, і протягом останніх десяти років становить у середньому 60-70% від заробітної платні чоловіків. Як наслідок – підвищення ризику зубожіння жіночої половини населення України, особливо в тих випадках, коли жінка є єдиним годувальником в сім’ї. Також в Україні існує дискримінація з боку роботодавця при прийомі на роботу – жінки частіше програють чоловікам у конкурентній боротьбі за «гарне» робоче місце.

Потрібно взяти до уваги, що Україна ще у 2000 р. підписала Декларацію ООН «Цілі розвитку тисячоліття», взявши тим самим на себе зобов’язання до 2015 року мати в органах влади від 30 до 70% жінок. Але чи буде воно виконано у найближчі 3 роки? Залежить у тому числі від кожного пересічного виборця.




Джерело: http://klichko.org/ua/news/publications/v-ukrayini-zhinok-deputativ-menshe-nizh-v-arabskih-krayinah
Категория: Ґендерна журналістика | Додав: dvm (18.06.2012)
Переглядів: 634 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 1
1  
Шановна Анно, дивуватись особливо нема чому. Українське законодавство до цього часу не пройшло гендерно-правової експертизи. І дуже багато законів негендерні і по букві, і по духу.
Дайте, наприклад, відповідь на запитання:

Хто з них браття?

Примхи це літературні,
Помилки це процедурні?
Чи нас всіх пошито в дурні?
Сестрі тільки на Сатурні
Браття. І в одній країні
На Землі. Де? В Україні!!!

Українки всюди гарні –
У кав’ярні, у книгарні:
Мов троянди і жоржини
Наречені і дружини.

Біля нас у вічнім русі
Мами, тещі і бабусі.
Їх любов до нас жива є,
Все в руках їх оживає.

Подруги, дочки і сестри –
В чоловічому реєстрі?
Від Донця до Закарпаття
Хто ж із них, скажіть, є «браття»?

На додачу, для годиться,
Ще онука й та молодиця…
Всіх жінок не перелічить –
То кому ж з них «браття» личить?

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Понеділок, 26.06.2017, 22:37
Вітаю Вас Гость

Категорії

Актуальне інтерв'ю [30]
Ґендерна журналістика [102]
Аналітика [47]
Дослідження [20]
про нас пишуть [26]
Жіночі історії [11]
Практичні поради [1]
Дискусійний клуб [30]
Коментарі [4]

Вхід

Пошук

Партнери


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0