Громадська рада з гендерних питань створена 24 березня 2016 року. До громадської ради увійшли представники/ці міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості», українські та міжнародні громадські організації, експерти/ки з питань гендерної рівності та недискримінації. Завданням ради є робота у кількох напрямках задля покращення становища жінок та встановлення гендерної рівності в Україні. Поміж всього — створення мапи гендерних програм, а також розроблення комплексної методології гендерної оцінки законодавчих актів.

Одинадцятого квітня відбулося засідання Громадської ради з гендерних питань. Захід пройшов з ініціативи Міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості» у співпраці з Національним демократичним інститутом (NDI).

Засідання Гендерної ради, фото: сторінка МФО “Рівні можливості” у Фейсбук

Що таке громадська рада?

Починання гарне і натхненне. Аби враження не псувала поширена серед громадських активістів думка, що в Україні від громадських рад результату не дуже багато, для початку давайте розберемося, що таке громадська рада і чим вона може бути нам корисна.

Перш за все, громадські ради – це консультативно-дорадчі органи, впроваджені постановою від 3 листопада 2010 р. № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики“.

Таким чином, громадські ради були впроваджені ще за президента Віктора Януковича, і напочатку були своєрідною ширмою для режиму, аби створити видимість залученості громадськості до державних процесів. Але ідея хороша: представляти інтереси громади у владних органах. Громадські ради створювалися при кожному міністерстві, центральному органі виконавчої влади та при кожній облдержадміністрації. Ради мають працювати через публічне обговорення і вивчення громадської думки. Всі рішення рад носять рекомендаційний характер.

Хоча насправді, громадська рада може бути дуже гарним плацдармом для відстоювання громадянами своїх прав та лобіювання інтересів. Тут уже залежить від того, як поставити її роботу.

Як лупати скалу?

Скажімо, дві подруги відчувають, що певні їхні права утискаються. Наприклад, на підприємствах не передбачено приміщень для годування дитини груддю. Що можуть зробити дві громадянки задля досягнення своєї мети: створення місця для годування за місцем роботи?

Перш за все, можуть об’єднатися для захисту своїх прав – створити громадську організацію. Створення організації дає значно ширші можливості для роботи. Об’єднавшись, ці громадянки у своїй організації можуть ініціювати і розробляти законопроекти для виправлення незадовільної ситуації.

Законопроекти можна просувати через народного депутата – якщо знати такого. Якщо ж ми депутата не знаємо, то можемо звернутися до профільного комітету з проханням розглянути законопроект, або ж навмання обрати народного депутата, близького нам по духу, і надіслати йому/їй листа із проханням розглянути наш законопроект. Якщо депутату сподобаються наші напрацювання, він або вона може взяти їх собі в роботу. Але це дещо схоже на стріляння по горобцях, адже працюємо ми дещо наосліп. Результативність таких дій не є високою.

Ми можемо вчинити мудріше, і долучитися до експертного середовища, наприклад, до Реанімаційного пакету реформ, де разом із народними депутатами займатися розробкою законопроектів. Тут уже депутати вмотивовані, заточені на певну тему, тому і результативність наших дій буде вищою.

Але у справі просування законопроектів дуже багато важить авторитет організації. Тож якщо ми новостворена організація, то найкраще нам звернутися до організації, яка має більшу вагу.

У нашому випадку, таким плацдармом для роботи може стати Громадська гендерна рада.

Що робить Гендерна рада?

Оксана Іванців, юристка, помічниця народної депутатки, членкині МФО «Рівні можливості» Ірини Подоляк:

«Громадська гендерна рада – це дорадчий орган покликаний забезпечити координацію та розробку спільної стратегії діяльності ключових гравців: МФО «Рівні можливості», експертним середовищем, громадським сектором та міжнародними організаціями. Цей орган є громадським, тому його вплив на гендерну політику буде залежати від того наскільки він буде авторитетним, наскільки зможе консолідувати суспільство та досягнути консенсусу різних політичних сил довкола питання гендерної рівності. До громадської гендерної ради входять народні депутати-члени МФО «Рівні можливості», які будуть лобіювати в парламенті надзвичайно важливі для досягнення гендерної рівності питання, такі як гендерна просвіта, розширення прав і повноважень в економічній сфері, ратифікація та виконання Стамбульської конвенції та інші.

Оскільки до Громадської гендерної ради увійшли представники/ці різних політичних сил, будемо сподіватись, що це є певним успіхом у розумінні важливості цієї проблеми для всього суспільства. Ефективність громадської Гендерної ради великою мірою буде залежати від того наскільки авторитетними будуть її рекомендації, чи прислухатимуться до них в законотворчій діяльності та формуванні державної політики».

Чим же є Гендерна рада? По суті, її діяльність можна порівняти з діяльністю громадської організації, за тим винятком, що її ефективність визначатимуть членкині. У Гендерні раді є достатньо народних депутаток, тож саме вони зможуть лобіювати інтереси громадськості у питаннях гендерної рівності.

Таким чином, Гендерна рада значно скорочує наш шлях у відстоюванні своїх прав – якщо нам вдасться долучитися до неї зі своїми напрацюваннями. Саме це і відбулося при створенні Гендерної ради, розповідає координаторка Гендерної ради Лариса Кобелянська:

«У раду входять представники тих організацій, які роками працюють [над впровадженням гендерної рівності, ред.], а отже мають широкі напрацювання у своїх напрямках, і дуже зацікавлені, щоб ці напрямки і результати, які були досягнуті за роки роботи, знаходили своє продовження у законопроектах і нормативних актах, поширювалися в інші регіони, інституалізовувалися. Таким чином, є дуже висока зацікавленість учасників у тому, аби був результат».

Засідання Гендерної ради, фото: сторінка МФО “Рівні можливості” у Фейсбук

«Громадська Рада є відкритою для всіх ГО, які хочуть долучитися до ініціативи та спільно з депутатами працювати над гендерними питаннями, тому її склад буде постійно оновлюватися. Щоб бути включеним до числа ГО, які входять до Громадської Ради, потрібно звернутися до секретаріату МФО. Наразі створено шість підгруп за напрямами роботи, які спільно очолюють народні депутати – члени МФО та представники громадських організацій. В такому головуванні діятиме принцип ротації – кожні шість місяців співголови змінюватимуться», –  розповідає старша керівниця програми «Жінки – лідери» Національного Демократичного Інституту Олена Єна.

Шляхи ефективності

Тож, попри певний скептицизм щодо діяльності громадських рад, ефективність новоствореної має бути високою. «Ради, які об’єднують жіночі організації, за визначенням не можуть бути неефективними, бо жінки зазвичай надактивні», — переконана пані Лариса.

Політичний експерт Володимир Навроцький підтверджує широкі можливості інструментів роботи ради: «Механізми впливу у Громадської ради є, вона може впливати шляхом лобіювання певних законопроектів і підзаконних актів, або ж через їх вироблення і просування від депутатів-членів. Також можуть використовуватися депутатські запити й інші інструменти».

У свою чергу, Лариса Кобелянська наголошує:

«Ми плануємо проводити гендерну експертизу законодавства, нормативних актів, які розробляються і  вже є діючими, і тих які подаються Кабінетом міністрів, не зважаючи на те, що згідно з законом Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків в Україні така експертиза є обов’язковою і її має здійснювати Мін’юст. Але Мін’юст, звісно ж, її не здійснює.
У відповідності до Закону України «Про забезпечення рівних прав…» така експертиза передбачена. Просто тоді, коли приймався закон, на практиці його втілити можливостей не було: то казали, що немає кадрів, то посилалися, що треба терміново приймати закони, а експертиза затримує… От так і виходило за залишковим принципом, що чимось треба було пожертвувати, тож жертвували гендерною експертизою».

Найближча робота

Хоч Гендерна рада і працює паралельно по багатьох напрямках, але в пріоритеті – представництво жінок при владі.

Лариса Кобелянська: «Зараз розробляється закон, а можливо, це буде навіть виборчий кодекс, у якому обов’язково має знайти відображення принцип паритетного представництва жінок і чоловіків у виборних органах влади. Зараз за цим напрямком працює багато депутатів, українських і міжнародних громадських організацій, і Комітет виборців та інші фахівці. Тобто над цим працює ціле таке експертне товариство».

Володимир Навроцький: «У Західному світі все по-іншому… Відомства самі залучають серйозних незалежних експертів як консультантів (часто ad hoc) для вироблення тієї чи іншої дії/стратегії в тому чи іншому питанні. Також вони часто користуються матеріалами досліджень провідних мозкових центрів».

Тож Гендерна рада – наше експертне середовище від громади з ефективними механізмами впливу. І всі можливості, за словами експертів та експерток, для реалізації задуманого вже є.

Анастасія Мельниченко