Каталог статей

Головна » Статті » Аналітика

Застосування досвіду Іспанії для внесення змін і доповнень до Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"
Олена Суслова, експерт Програми USAID РАДА з ґендерних питань
Птн, 22/01/2016 - 13:30

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (далі – Закон) прийнятий 2005 року (8 вересня 2005 року N 2866-IV). Шлях до його прийняття був непростим. Тільки сьомий законопроект набув статус закону. За 10 років реалізації закон також неодноразово критикували за його недосконалість, формальність, слабкість тощо. Проте, саме завдяки цьому Закону Україна почала системно розбудовувати національний механізм утвердження ґендерної рівності. Саме в цьому Законі вперше було запропоноване визначення дискримінації. Звернення до суду з позовами щодо дискримінації за ознакою статі на підставі цього Закону дали можливість точніше і коректніше сформулювати визначення прямої і непрямої дискримінації та інші терміни у Законі  «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Незначні зміни і доповнення, внесені до Закону 2012 та 2014 років  (N 4719-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 15, ст.97 N 1263-VII від 13.05.2014, ВВР, 2014, N 27, ст.915), не вплинули суттєво на реалізацію принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, не відповіли на виклики часу, не врахували попередній досвід в цій сфері.

Окремі зміни Закону сьогодні вже не дають потрібного результату, бо документ потребує комплексних змін, обумовлених зміною ситуації, виявленими пробілами в самому Законі, успішними прикладами інших країн в цій сфері тощо.

Характерною особливістю можна також назвати зміни у законотворчій риториці подібних нормативно-правових актів – від заборони дискримінації  до гарантії держави реалізувати рівні права і можливості.

Зокрема, група з підготовки змін до розділу Конституції про права людини пропонує такий текст Статті щодо ґендерної рівності.

Стаття 42. Рівність у правах жінок і чоловіків

1. Забезпечується рівність прав жінок і чоловіків в усіх сферах життя суспільства, в тому числі працевлаштування, праці та винагороди за неї.

2. Держава зобов’язана підтримувати рівність прав і можливостей жінок та чоловіків заходами, які передбачають особливі переваги для недостатньо представленої статі.

Національна стратегія у сфері прав людини має подібну риторику.

Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Стратегічна мета:

  • забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в усіх сферах життя суспільства.

Очікувані результати:

  • впроваджено міжнародні стандарти щодо забезпечення гендерної рівності, в тому числі на законодавчому рівні;
  • удосконалено механізми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
  • створено умови для збалансованої участі жінок і чоловіків у громадсько-політичних процесах, прийнятті суспільно важливих рішень;
  • проводяться комплексні заходи щодо подолання гендерної дискримінації, в тому числі гендерних стереотипів;
  • забезпечено рівність у доступі до правосуддя.

Комплексні зміни потребують перегляду як структури закону, так і запровадження нових підходів.

Серед успішних прикладів інших країн в Європі розглядають Органічний закон Іспанії (Органічний Закон 3 від 22 березня 2007 року, про фактичну рівність жінок і чоловіків (чинний до 01 січня 2017 року).

Вивчення положень цього закону може бути корисним для підготовки змін і українського закону.

Зупинимося на деяких з них.

Визначення термінів

Український закон використовує в назві поняття «рівні права та можливості жінок і чоловіків», яке складається з понять «рівні права жінок і чоловіків», «рівні можливості жінок і чоловіків», «ґендерна рівність». Іспанський закон дає визначення принципу рівного ставлення до жінок і чоловіків.

Принцип рівного ставлення до жінок і чоловіків – відсутність будь-якої дискримінації за ознакою статі, прямої або непрямої, особливо пов’язаної з материнством, виконанням сімейних обов’язків та цивільним станом.

Це об’єднує різні поняття в один принцип, що може бути важливим інструментом його інтегрування як в нормативно-правові акти, так і в державну політику в цілому.

Необхідним також є додаткове визначення дискримінації як переслідування за позов щодо дискримінації.

Дискримінацією за ознакою статі також вважається будь-яке негативне ставлення чи несприятливий вплив, якого зазнала особа внаслідок подання з її боку скарги, претензії, обвинувачення, позову або звернення будь-якого роду, спрямованого на запобігання дискримінації і на вимагання ефективної реалізації принципу рівного ставлення до жінок і чоловіків.

У правозастосовній практиці неодноразово виникали ситуації, коли принцип рівних прав та можливостей розглядався виключно в «резервації» відповідальності Міністерства соціальної політики. Довести його до всіх ланок влади – завдання змін і доповнень до чинного Закону, і наступне формулювання може бути доцільним.

Рівне ставлення і рівні можливості жінок і чоловіків є загальним принципом законодавства і, як такий, враховуватиметься та спостерігатиметься у тлумаченні та застосуванні правових норм.

Відображення органами державної статистики показників становища жінок і чоловіків у всіх  сферах життя суспільства

Реальну картину ґендерних диспропорцій має показати статистика. Стаття 5 чинного закону України передбачає відображення органами державної статистики показників становища жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства.

Центральний орган виконавчої влади в галузі статистики забезпечує збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичних даних щодо показників становища жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства, групуючи їх за статями.

Статистичні дані, зазначені в частині першій цієї статті, є невід'ємною складовою державної статистичної звітності.

Проте, практика показує, що цього недостатньо як для органів виконавчої влади, які визначають відповідні показники для своєї галузі, так і для Держкомстату. Неодноразові намагання змінити ситуацію наражалися на формальні відповіді про те, що це має зробити «хтось інший». Деталізація збору статистичних даних, диференційованих за статтю, в іспанському законі залишає менше шпарин для уникнення його реалізації.

В цілях введення в дію положень цього Закону та забезпечення ефективного врахування ґендерної проблематики в процесі здійснення своєї повсякденної діяльності, органи державної влади, під час підготовки  досліджень і статистичних даних, зобов'язані:

a) Систематично включати до статистичних даних, досліджень та до здійснення збору даних, показники за ознакою статі.

б)  Встановлювати і включати в нові статистичні операції показники, які дозволять краще зрозуміти розходження в цінностях, ролях, ситуаціях, умовах, сподіваннях і потребах жінок і чоловіків, їх виражені та взаємодії у тих реаліях, які повинні бути проаналізовані.

в) Розробляти та впроваджувати показники та необхідні механізми, які сприяють отриманню знання щодо впливу інших змінних, збіг яких породжує випадки численних проявів форм дискримінації в різних галузях втручання.

г) Наводити достатньо різноманітні зразки з тим, щоб різні змінні могли бути використані і проаналізовані з точки зору змінної статі.

д) Використовувати наявні дані такім чином, щоб з їх допомогою мати можливість ознайомитися з різними ситуаціями, умовами, прагненнями і потребами жінок і чоловіків у різних сферах діяльності.

е)  Перевіряти і, в разі необхідності, адаптувати існуючі статистичні визначення з метою визнання та оцінки жіночої праці і уникнення негативної стереотипізації певних груп жінок.

Лише у виняткових випадках, і на підставі мотивованого і затвердженого компетентним органом звіту, може бути виправданим порушення будь-якого із зазначених вище зобов'язань.

Правові наслідки дискримінаційних дій

Однією з проблем неефективності дії чинного Закону є брак наслідків для тих, хто вчиняють дискримінаційні дії. Хоча стаття 24 і називається «Відповідальність за порушення законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», проте формула «відповідальність згідно із законом» зазвичай є «сплячою», особливо, якщо реально така відповідальність прописана лише у Ст.161 КК. Тому слід внести у зміни не заборону дискримінації, а і зобов’язальні кроки з її усунення.

Пункти та статті правових актів, що встановлюють або викликають дискримінацію за ознакою статі, вважаються такими, що не мають юридичної сили, і ведуть до відповідальності з застосуванням системи реальних, ефективних і таких, що можуть бути зіставлені з заподіяною шкодою, відшкодувань і компенсацій, а також, за потреби, з застосуванням ефективної стримуючої системи заходів, що запобігає проявам дискримінаційної поведінки.

Загальні критерії оцінки діяльності державних установ

Ще одна новела може бути цікавою для українського законодавства – це визначення конкретних стандартів оцінки діяльності органів влади із забезпечення принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (benchmarking). Така деталізація допоможе  і в плануванні, і в моніторингу, і в оцінці.

Дії всіх державних органів забезпечуватимуть повсюдне дотримання принципів рівного ставлення і рівних можливостей для жінок і чоловіків. Органи державного управління активно застосовуватимуть їх  у прийнятті та реалізації своїх нормативних положень, визначення бюджету і державної політики на всіх рівнях і у розвитку усіх видів своєї діяльності.

Для цілей зазначеного закону, загальними критеріями оцінки діяльності державних установ виступатимуть:

1. Відповідність (узгодженість) конституційному праву на забезпечення рівного ставлення до жінок і  чоловіків.

2. Впровадження рівного ставлення і рівних можливостей у трудовій, соціальній, культурній та мистецькій, економічній політиці в цілому, з метою запобігання професійній сегрегації і ліквідації нерівності в оплаті праці, а також стимулювання зростання жіночого підприємництва в усіх галузях, які покривають всі сфери  політики, та оцінювання жіночої праці, в тому числі праці з ведення домашнього господарства.

3. Співпраця та взаємодія між різними органами державного управління в реалізації принципу рівного ставлення і можливостей.

4. Збалансована представленість жінок і чоловіків у списках висування кандидатів на виборах і при прийнятті рішень.

5. Здійснення необхідних заходів щодо викорінення ґендерного насильства, насильства в сім'ї і всіх форм сексуального переслідування і утисків за ознакою статі.

6. Врахування особливих проблем, з якими стикаються особливо вразливі групи жінок, такі як жінки, які належать до меншин, жінки-мігранти, дівчатка, жінки-інваліди, жінки літнього віку, вдови і жінки що є жертвами ґендерного насильства, для яких влада може, також, вжити позитивні заходи.

7. Захист материнства, з особливим акцентом на сприйняті з боку суспільства наслідків впливу вагітності, пологів та годування грудьми.

8. Встановлення заходів щодо забезпечення поєднання особистого життя, сімейних обов’язків і трудової діяльності жінок і чоловіків, а також сприяння розподілу відповідальності за ведення домашнього господарства і роботи догляду за членами сім'ї.

9. Забезпечення механізмів співпраці між різними органами державного управління та соціальними структурами, жіночими об'єднаннями та іншими приватними суб’єктами.

10. Сприяння впровадження принципу рівності жінок та чоловіків у відносинах між приватними особами.

11. Застосування мови, яка не носить жінконенависницькій характер, в адміністративній сфері і сприяння її використанню в усіх соціальних, культурних та мистецьких сферах.

12.  Всі пункти, що розглядаються в цій статті, отримають сприяння і будуть впроваджені в рівній мірі в політику країни з питань міжнародного співробітництва в цілях розвитку.

Стаття 51 Критерії діяльності органів державного управління

Органи державного управління, в межах своєї відповідної компетенції і з метою впровадження принципу забезпечення рівності жінок і чоловіків, повинні:

a) Усунути перешкоди, які приводять до збереження будь-яких проявів дискримінації, з метою забезпечення умов для фактичної рівності жінок та чоловіків в доступі до державної служби та кар'єрного зростання.

б) Сприяти поєднанню особистого життя, сімейних обов’язків і трудової діяльності, без загрози для кар’єрного зростання.

в) Сприяти підготовці в питаннях ґендерної рівності, як в доступі до державної служби, так і протягом всієї кар'єри.

г) Сприяти збалансованому представництву жінок і чоловіків  в органах, які займаються відбором кандидатів та їх оцінюванням.

д) Визначати ефективні заходи захисту проти сексуальних переслідувань і утисків за ознакою статі.

е) Визначати ефективні заходи для усунення будь-якої, прямої чи непрямої, ґендерної дискримінації.

є) Періодично оцінювати ефективність принципу забезпечення рівності в  відповідних областях їх діяльності.

Звітування Кабінету Міністрів України у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Моніторинг здійснення ґендерної політики в Україні сьогодні не є на відповідному рівні. Він здійснюється не регулярно, не комплексно, поверхово і формально. Запобігти цьому може чіткіша регламентація процесу.

У терміни, визначені відповідно до регламенту, Уряд готує періодичний звіт щодо всіх своїх дії, стосовно запровадження принципу рівності жінок та чоловіків. Такий звіт надається до Парламенту.

Проекти загальних законодавчих положень та плани особливого економічного, соціального, культурного та мистецького значення, які підлягають затвердженню Кабінетом міністрів, повинні містити звіт про їх ґендерний вплив.

Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування

Слабкою ланкою на сьогодні також є реалізація принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків як органами виконавчої влади, так і ще більше органами місцевого самоврядування. Конкретизація опису процесу може допомогти зробити практичну діяльність реальною і такою, що буде позбавлена зайвих, не притаманних функцій, проведення заходів, які мало ефективні і не мають значного впливу на ситуацію в цілому.

1. Центральні органи державної влади і уряди автономних громад співпрацюють з метою впровадження права на рівність жінок і чоловіків у здійснені ними своїх повноважень і, особливо, в їх діяльність з планування. Для заходів, спрямованих на досягнення цієї мети, в рамках секторальної Конференції по справах жінок можуть бути прийняті спільні плани і програми.

2. Місцеві органи влади забезпечують право на рівність під час здійснення своїх повноважень і з цією метою співпрацюють з іншими органами державного управління.

У всіх міністерствах одному з його керівних органів доручено розробити функції, пов'язані з принципом ґендерної рівності в сфері питань, що лежать в його компетенції, зокрема, наступні:

 a) Збір статистичної інформації, підготовленої органами Міністерства і їх консультування стосовного підготовки інформації.

б) Проведення досліджень в цілях сприяння забезпеченню принципу ґендерної рівності у галузі діяльності відомства.

в) Надання компетентним органам відомства консультативної допомоги у підготовці звіту про ґендерні наслідки.

г) Підвищення обізнаності співробітників відомства про обсяги і значення принципу рівності шляхом розробки пропозицій для навчальних заходів.

д) Забезпечення дотримання цього закону і ефективного впровадження принципу рівності.

Принцип збалансованого представництва в центральних органах державної влади та пов’язаних з ними, або підпорядкованих їм державних органах

Низьке представництво жінок на керівних посадах у центральних органах влади постійно згадується в усіх звітах, які стосуються ґендерної ситуації в Україні. Процес його підвищення є дуже повільним і не сталим. В частині заперечення йому часто лунають висловлення, що це неможливо або дуже складно визначити в нормативно-правових актах, щоби не порушувати Статтю 24 Конституції про неможливість «привілеїв чи обмежень». Проте, насправді такі положення існують, і вони з невеликими змінами можуть бути імплементовані в українське законодавство.

Стаття 52 Керівники управлінської ланки

Уряд дотримується принципу збалансованого представництва жінок і чоловіків при призначенні, у рамках своїх повноважень, керівників управлінської ланки центральних органів державної влади та пов'язаних з ними або підпорядкованих їм державних органів, всіх у сукупності.

Стаття 53 Органи, що займаються підбором кандидатів та комісії з їх оцінювання

Усі судові органи і органи, що займаються підбором персоналу для центральних органів державної влади та державних органів, пов'язаних з ними або підпорядкованих їм, будуть дотримуватися принципу збалансованого представництва жінок і чоловіків, за винятком існування об'єктивних і належним чином обґрунтованих підстав.

Крім того, представництво центральних органів державної влади та державних органів, пов'язаних з ними або підпорядкованих їм, в комісії з оцінки переваг для надання робочих місць, відповідатиме принципу збалансованого складу представників обох статей.

Стаття 54 Призначення представників центральних органів державної влади

Центральні органи державної влади та державні органи, пов'язані з ними або підпорядковані їм, призначають своїх представників до колегіальних органів, професійних або консультативних комітетів, національних або міжнародних, відповідно до принципу збалансованого представництва жінок і чоловіків, за винятком існування об'єктивних і належним чином обґрунтованих підстав.

Крім того, центральні органи державної влади та державні органи, пов'язані з ними або підпорядковані їм, під час призначення на посади у правління компанії за участю державного капіталу, які вони повинні робити у відповідності до своїх повноважень, дотримуються принципу збалансованого представництва.

Ще одним каменем спотикання є брак спроможності фахівців органів державної влади здійснювати свої функції щодо реалізації ґендерної політики. Чисельні семінари та тренінги, які вже тривалий час проводять українські неурядові та міжнародні організації мають дуже низьку ефективність, бо держава досі не перебрала на себе, принаймні, частково зобов’язання вчити фахівців цій непростій тематиці. Окрім того, державні службовці не мають жодної мотивації самостійно шукати можливість підвищення кваліфікації. Більше того, часом вони мають ледь не потайки брати участь у подібних заходах.

Мотивацією можуть бути положення, коли обізнаність з принципом ґендерної рівності буде визнана обов’язковою як для прийняття на роботу, так і на просування.

Окремої уваги заслуговує допомога особам з сімейними обов’язками при їх поверненні на роботу після перерви у зв’язку з народження та доглядом за дитиною.

Стаття 60 Дії при участі в освітніх заходах

1. З метою підвищення кваліфікації працівників та державних службовців, чоловічої і жіночої статі, протягом одного року, у розподілі місць на участь у освітніх заходах, буде надаватися перевага для тих матерів і батьків, хто повернувся до роботи після відпустки по вагітності і пологам, або хто вийшов з відпустки за свій рахунок по догляду за дитиною, по догляду за літніми особами, залежними від них, та інвалідам.

2. Для того, щоб полегшити кар’єрне зростання державних службовців-жінок та їх доступ до керівних посад в центральних органах державної влади та пов’язаних з ними або підпорядкованих їм державних органів, у конкурсах на відповідні освітні заходи, принаймні 40 % місць бронюватиметься для надання тим, хто відповідає встановленим вимогам.

Стаття 61 Освіта для забезпечення рівності

1. Всі конкурси на заміщення вакантних посад в структурі державної служби в центральних органах державної влади та пов’язаних з ними або підпорядкованих їм органів державних органів, дотримуються вивчення та впровадження принципу рівності жінок та чоловіків в різних областях державної служби.

2. Центральні органи державної влади та пов’язані з ними або підпорядковані їм державні органи, забезпечують навчальні курси щодо рівного ставлення і рівних можливостей для жінок і чоловіків та профілактики ґендерного насильства, які організовані для всіх їх співробітників.

Протокол дій у разі сексуального переслідування і утиску за ознакою статі

Чинний закон дає визначення сексуальних домагань і вимагає від роботодавця «вживати заходів щодо унеможливлення випадків сексуальних домагань» (Ст.17). Проте реально ця норма не знаходить практичного відображення. Причин цьому кілька, але одна з них – це брак алгоритму дій у випадках, коли сексуальні домагання, сексуальні переслідування мають місце. Навіть загальні принципи дії в таких ситуаціях можуть зсунути з місця процес в цілому.

Для запобігання випадкам сексуального переслідування і утискам за ознакою статі, органи державного управління узгодять з юридичними представниками працівників чоловічої і жіночої статі, протокол дій, який міститиме, принаймні, наступні принципи:

a) Зобов'язання, центральних органів державної влади та пов’язаних з ними або підпорядкованих їм державних органів, попереджати і не допускати сексуальні переслідування і утиски за ознакою статі.

б) Навчання  всіх співробітників їх обов'язку поважати гідність людей та їх право на недоторканність приватного життя, а також на рівне ставлення до жінок і чоловіків.

в) Закритий розгляд фактів звинувачення, які могли б становити собою сексуальні переслідування або утиски за ознакою статі, незалежно від визначеного нормативними актами стосовно режиму розгляду дисциплінарних порушень.

г) Визначення осіб, відповідальних за надання допомоги тим особам, які подають скаргу або позов.

Дотримання принципу рівності в секторах безпеки

Війна загострила питання реалізації принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в правоохоронних органах, органах безпеки і оборони. Накази і інструкції Міністерства оборони, що забороняють участь жінок на певних посадах, призвели до того, що жінки, які беруть участь в АТО, часто формально перебувають на інших посадах, ніж в реальності. Що відповідно тягне за собою неможливість отримання ними статусу учасниць АТО або додаткові перешкоди для його отримання. Надія Савченко значно раніше, ніж потрапила в полон і стала відомою всьому світові, намагалася захистити своє право на освіту і на працю. Спочатку це стосувалося вступу в академію, а потім служби в миротворчих військах. Це не поодинокий приклад, тому закріплення відповідних норм є нагальною потребою.

Стаття 66 Застосування норм щодо персоналу органів державного управління

Норми, які стосуються персоналу, що працює в органах державного управління з питань рівності, запобігання ґендерному насильству і поєднання особистого життя, сімейних обов’язків і трудової діяльності, застосовуються до Збройних Сил, з необхідними змінами та в порядку, визначеному в особливому законодавстві.

Співробітники сил і органів державної безпеки

Стаття 67 Дотримання принципу рівності

Норми, що регламентують діяльність співробітників сил і органів державної безпеки, повинні сприяти ґендерній рівності, запобігаючи будь-яким випадкам професійної дискримінації, особливо в системі доступу, навчання, кар’єрного зростання, служби і адміністративного статусу.

Забезпечення принципу рівності і поєднання

Поєднання сімейних обов’язків і трудової діяльності сьогодні є одним з провідних трендів в країнах ЄС. Для забезпечення реальних можливостей для такого поєднання необхідно відповідними положеннями також доповнити український Закон.

Стаття 44 Право на поєднання особистого життя, сімейних обов’язків і трудової діяльності

1. Визнається право на поєднання особистого життя, сімейних обов’язків і трудової діяльності працюючих чоловіків і жінок в тій мірі, в якій воно сприяє збалансованому прийняттю на себе сімейних обов'язків, уникаючи будь-яких проявів дискримінації, пов’язаних з їх виконанням.

2. Відпустка і допомога по вагітності та пологах надається на умовах, передбачених у законодавстві про працю та соціальне забезпечення.

3. З метою сприяти більш збалансованому розподілу сімейних обов'язків, батьки отримали право на відпустку та отримання допомоги при народжені дитини, в порядку, передбаченому в законодавстві про працю та соціальне забезпечення.

Включення принципу рівності до політики в галузі освіти

Стаття 21 чинного Закону передбачає забезпечення рівних прав та можливостей жінок і

чоловіків у здобутті освіти та професійній підготовці.

Держава забезпечує рівні права та можливості жінок і чоловіків у здобутті освіти.

Навчальні заклади забезпечують:

рівні умови для жінок і чоловіків під час вступу до навчальних закладів, оцінки знань, надання грантів, позик студентам;

підготовку та видання підручників, навчальних посібників, вільних від стереотипних уявлень про роль жінки і чоловіка;

виховання культури ґендерної рівності, рівного розподілу професійних і сімейних обов'язків.

Центральний орган виконавчої влади з питань освіти і науки забезпечує проведення експертизи навчальних програм, підручників та навчальних посібників для навчальних закладів щодо відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

До навчальних програм вищих навчальних закладів, курсів перепідготовки кадрів включаються дисципліни, які вивчають питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, та факультативне вивчення правових засад ґендерної рівності на основі гармонізації національного і міжнародного законодавства.

Проте, як показала практика, цього явно недостатньо для ефективної реалізації принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в цій галузі. Потрібна ширша деталізація завдань в цій сфері.

1. Органи управління системою освіти гарантують рівні права на освіту для жінок і чоловіків шляхом активного впровадження до освітніх цілей та рівнів освіти принципу рівного ставлення, таким чином, щоб не допустити виникнення прояву нерівності через жінконенависницьку модель поведінки або пов'язаних з нею соціальних стереотипів.

2.  З цією метою органи управління системою освіти, в рамках своєї компетенції, реалізуватимуть наступні дії:

a) Приділення особливої уваги принципу рівності між жінками та чоловіками в навчальних програмах і на всіх етапах освіти.

б) Ліквідація і відмова від жінконенависницької моделі поведінки і стереотипів, які призводять до прояву дискримінації за ґендерною ознакою, приділяючи їй особливу увагу в підручниках і навчальних матеріалах.

в) Впровадження вивчення і застосування принципу рівності в курсах і програмах початкової та подальшої підготовки викладацького складу.

г) Збалансована представленість жінок і чоловіків в контролюючих органах і в керівництві навчальними закладами.

д) Співпраця з іншими органами управління системою освіти для реалізації проектів і програм зі сприяння інформуванню і поширенню серед осіб в освітньому співтоваристві принципів спільного навчання та фактичної рівності між жінками та чоловіками.

е) Розробка освітніх заходів, спрямованих на визнання і пропагування ролі жінок в історії.

Рівність в галузі створення і виробництва художньої та інтелектуальної продукції

Коли йде мова про різні сфери застосування принципів ґендерної рівності, то часто можна почути, що у виробництві художньої та інтелектуальної продукції нічого зробити неможливо і не слід. Проте, закон Іспанії містить зразок формулювання саме для такої сфери, і з практики ми знаємо, що в багатьох країнах світу це знаходить своє успішне практичне відображення.

1. Державні органи, в рамках своїх повноважень, забезпечують впровадження принципу рівного ставлення і можливостей жінок і чоловіків в усіх питаннях, пов'язаних зі створенням і виробництвом художньої та інтелектуальної продукції і її розповсюдженням.

2. Різні організації, установи, органи та інші структури органів державного управління, які безпосередньо або опосередковано формують систему управління в галузі культури, забезпечують наступні дії:

a) Висувають ініціативи, спрямовані на сприяння жінкам в сфері культури та на боротьбу зі структурною і/або прихованою дискримінацією.

б) Проводять активну політику на підтримку створення і виробництва художньої та інтелектуальної продукції жіночого авторства, що знаходить своє відображення у стимулах економічного характеру, з метою створення умов для справжньої рівності можливостей.

в) Сприяють збалансованому представництву жінок і чоловіків в державних установах мистецької і культурної сфери.

г) Забезпечують дотримання і гарантування збалансованого представництва у складі різних консультативних, наукових і директивних органів, що існують в організаційній структурі в галузі мистецтва і культури.

д) Вживають позитивні заходи у створенні і виробництві художньої та інтелектуальної продукції жіночого авторства, заохочуючи культурний, інтелектуальний і художній обмін на національному та міжнародному рівнях, і стимулюють підписання угод з компетентними органами.

е) В цілому і в рамках положень статті 11 цього закону, вживають позитивні заходи, необхідні для виправлення ситуації нерівності в галузі створення і виробництва художньої, культурної та інтелектуальної продукції жіночого авторства.

Інші сфери забезпечення принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Чинний Закон містить розділі щодо забезпечення принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у громадсько-політичній, соціально-економічній сфері та у сфері освіти. Але вони містять узагальнені або неповні завдання, що, безумовно, не сприяє ефективності процесів утвердження ґендерної рівності в цих сферах. Важливість досвіду вивчення закону Іспанії в тому, щоби скористатися конкретними рекомендаціями. Це, зокрема, стосується охорони здоров’я, спорту, інформаційного суспільства, розвитку сільських районів, містобудівної політики, стратегії управління земельними ресурсами та житлової політики. Без такої деталізації не варто сподіватися на пришвидшення змін та ефективні результати.

Забезпечення принципу рівності в приватних засобах масової інформації

«Слабким місцем» законодавства і правозастосовних практик (не лише в законодавстві з рівних прав та можливостей жінок і чоловіків) є регулювання і вплив на структури недержавної форми власності. Часто відбувається підміна понять, коли вважають, що будь-яке втручання порушує свободу, наприклад, підприємництва. Проте принцип зобов’язань держави, який є одним з засадничих в системі ООН для реалізації прав людини, стверджує, що держава бере зобов’язання з поваги, захисту й виконання щодо прав людини в цілому. Обов’язок із захисту прав вимагає від держави запобігати порушенням з боку третіх осіб (недержавних суб’єктів). Формулювання для Закону можна також запозичити з тексту закону Іспанії.

1.  Всі засоби масової інформації дотримуються принципу рівності жінок і чоловіків, уникаючи прояву будь-яких форм дискримінації.

2. Органи державного управління заохочуватимуть прийняття з боку засобів масової інформації  угод з саморегуляції, які сприяють виконанню законодавства з питань ґендерної рівності, в тому числі в торговельній діяльності і рекламній діяльності тих, що розвиваються.

Відповідальність за порушення законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Ще однією перепоною для порушення судових справ щодо дискримінації є той факт, що тягар її доведення лежить на позивачах. Це створює комфортні умови тим, хто здійснюють дискримінаційну політику. З української практики позовів щодо дискримінації за ознакою статі відомо, що відповідачі могли просто нехтувати позови, бо їхня відповідальність за це реально відсутня.

Важливо відзначити, що відміна «принципу невинуватості» не стосується кримінальної відповідальності, а тому не порушує базові права людини.

1. Відповідно до процесуального законодавства, під час процесів, у яких доводи позивача засновані на дискримінаційних діях за ознакою статі, відповідач повинен довести відсутність дискримінації в застосованих заходах і їх доречності.

На виконання положень попереднього пункту, судовий орган, на прохання однієї зі сторін, може вимагати, якщо це буде визнано корисним або доречним, звіт або висновок компетентних державних органів.

2.  Положення попереднього підпункту не застосовуються до кримінального судочинства.

Наведені вище приклади з іспанського законодавства не охоплюють все, на що має звернути увагу законотворець при підготовці змін і доповнень до Закону.

Залишилися поза увагою цього огляду зміни до Статті 15 щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі.

Потребують розвитку і узгодження з іншими законами Статті 11 і 12 про повноваження спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та забезпечення його реалізації органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у зв’язку з децентралізацією та іншими змінами до Конституції.

Є й інші питання, які треба розглянути в процесі перегляду тексту Закону, щоби запропоновані зміни несли комплексний характер і відповідали потребам сучасного українського суспільства.

 




Джерело: http://radaprogram.org/experts/zastosuvannya-dosvidu-ispaniyi-dlya-vnesennya-zmin-i-dopovnen-do-zakonu-ukrayiny-pro
Категория: Аналітика | Додав: dvm (23.01.2016)
Переглядів: 681 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Середа, 23.08.2017, 12:11
Вітаю Вас Гость

Категорії

Актуальне інтерв'ю [30]
Ґендерна журналістика [102]
Аналітика [47]
Дослідження [20]
про нас пишуть [27]
Жіночі історії [11]
Практичні поради [1]
Дискусійний клуб [30]
Коментарі [4]

Вхід

Пошук

Партнери


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0