document.write("<table align=\"center\" border=\"0\" cellspacing=\"0\" cellpadding=\"0\" width=\"100%\" class=\"RssITable\"><tr><td class=\"RssITd\" width=\"100%\"><div style=\"margin-bottom:3px;padding:3px;border:1px solid #CCCCCC\"><a href=\"https://www.genderculturecentre.org/ukrainskiy-zhinochiy-fond-ogoloshuie-ko/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=ukrainskiy-zhinochiy-fond-ogoloshuie-ko\" target=\"_blank\"><b>Український Жіночий Фонд оголошує конкурс грантів швидкого реагування для жіночих/феміністичних організацій в рамках Проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна»</b></a><br>У відповідь на критичну ситуацію, викликану військовими діями Російської Федерації проти України, Український Жіночий Фонд (УЖФ) оголошує конкурс грантів швидкого реагування в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна». Конкурс спрямований на посилення спроможності жіночих/феміністичних організацій реагувати на нагальні проблеми та виклики, з якими стикаються жінки та дівчата, з акцентом на потреби вразливих груп жінок і дівчат. Гуманітарна криза, викликана військовою агресією РФ проти України, поставила під загрозу базові потреби жінок та дівчат, такі як доступ до їжі, води, засобів гігієни, медикаментів, тощо. Через бойові дії багато жінок та дівчат а також їх сім’ї вимушено стають тимчасово переміщеними особами. &#160;Жінки і дівчата а також їх родини залишаються без доходу через масове закриття бізнесів та підприємств, що робить їх економічно уразливими. Досить часто матері стають єдиними опікунками дітей. Біженки та їх родини вразливі до крайньої бідності, ризиків для фізичного та психічного здоров’я, ризиків постраждати від торгівлі людьми. Частина жінок і дівчат вже постраждали від гендерно-зумовленого насильства в умовах війни чи стикаються із домашнім насильством за відсутності дієвої допомоги. Таким чином, жінки і дівчата, які постраждали від наслідків війни, стають все більш вразливими, а також мають дуже високі ризики для життя та благополуччя їх та їх родин. Жіночі/феміністичні організації мають великий потенціал для запобігання та реагування на ризики, з якими стикаються жінки і дівчата, особливо з вразливих груп, через наслідки війни в Україні. Водночас, жіночі/феміністичні організації мають посилювати свою спроможність та виробити нові моделі для ефективного реагування на швидкозмінний контекст війни та її наслідки. Мета конкурсу&#160;– посилення спроможності жіночих/феміністичних організацій в... </div></td></tr><tr><td class=\"RssITd\" width=\"100%\"><div style=\"margin-bottom:3px;padding:3px;border:1px solid #CCCCCC\"><a href=\"https://www.genderculturecentre.org/feministichna-iniciativa-zhinocha-isto/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=feministichna-iniciativa-zhinocha-isto\" target=\"_blank\"><b>Феміністична ініціатива &#8220;Жіноча історична ніч&#8221;</b></a><br>Вже 16 рік поспіль у світі проходитимуть заходи на підтримку ідеї видимості жіноцтва у громадських просторах європейських країн. Жіноча історична ніч є унікальною ініціативою, початок якій поклали норвезькі активістки ще у 2006 році. Відтоді щорічно до ініціативи приєднувалися та приєднуються інші європейські країни.&#160; Рівно о 20.00 8 травня жінки, які беруть участь в акції, збираються на центральних площах міст, сіл та селищ з підготовленими плакатами, на яких зображені видатні місцеві жінки. Наступним кроком є розклеювання плакатів у громадському просторі.&#160; Відбувається це для для того, щоб звернути увагу влади та громадськості до проблеми відсутності найменування вулиць на честь жінок. Якщо провести візуальний аналіз більшості місцевих карт в українських містах, можна чітко відмітити непропорційність назв вулиць на честь відомих чоловіків та жінок. І це постійно було проблемою в радянські та пострадянські часи. Зараз у відповідь на воєнні події  в Україні у великих містах активно йдуть процеси з перейменування багатьох громадських об&#8217;єктів. Слід зазначити, що українські феміністичні організації наразі також ініціюють активні дії у напрямку забезпечення гендерного балансу в топоніміці міст та селищ. Центр гендерної культури запрошує приєднатися до ініціативи в онлайн-форматі і розмістити 8 травня ввечері на своїх сторінках у соціальних мережах інформацію з портретами українських жінок, зразок яких можна взяти з сайту Центру&#160; за лінком https://www.genderculturecentre.org/zhinocha-istorichna-nich-listivki/, і додати тематичні хештеги #Жіноча_історична_ніч #Womens_historic_night</div></td></tr><tr><td class=\"RssITd\" width=\"100%\"><div style=\"margin-bottom:3px;padding:3px;border:1px solid #CCCCCC\"><a href=\"https://www.genderculturecentre.org/zhinkam-v-it-nikoli-ne-pizno-pidbirka-ko/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=zhinkam-v-it-nikoli-ne-pizno-pidbirka-ko\" target=\"_blank\"><b>Жінкам в ІТ ніколи не пізно: підбірка корисних посилань для старту кар’єри від GirlsSTEM: до Міжнародного дня дівчат в ІКТ</b></a><br>Міжнародний день дівчат в ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологіях) – це глобальна ініціатива, спрямована на підвищення обізнаності серед дівчат і молодих жінок про важливість цифрових навичок та заохочення їх до навчання і побудови кар’єри в сфері ІКТ. Свято відзначається щорічно в 4-й четвер квітня. CSR Ukraine, Центр «Розвиток КСВ» – експертна організація в Україні, що об’єднує понад 40 великих компаній, спільно з якими вже десять років просуває принципи сталого ведення бізнесу та соціальної відповідальності, реалізує власні соціальні проєкти, надає консультації, проводить семінари та тренінги з КСВ питань та звітів як для приватних компаній, так і для державних органів влади. Є національним партнером CSREurope (Брюссель, Бельгія) і Всесвітньої бізнес-ради зі сталого розвитку (Женева, Швейцарія). www.csr-ukraine.org #ДівчатаSTEM – це спільнота активних дівчат та філіалів в школах та університетах України (надалі – Спільнота), що об’єднуються з метою більшого залучення та збільшення кількості дівчат до STEM-напрямів (наука, технології, інженерія, математика). Наразі у Спільноті 98 філіалів. Детальніше про проєкти в рамках ініціативи ДівчатаSTEM на Facebook та Instagram. До Міжнародного дня дівчат в ІКТ, 28 квітня Центр «Розвиток КСВ» та ініціатива Дівчата STEM провели онлайн-зустріч «Бути в ІТ ніколи не пізно». Мета зустрічі — &#160;розповісти усім дівчатам та жінкам, які зацікавлені навчанням та кар’єрою в ІТ про актуальні можливості навчальних програм та поспілкуватися з жінками, які вже будують ІТ-кар’єру. На зустрічі про можливості для дівчат в ІКТ та свої історії успіху представляли Оксана Зоря, Project Coordinator компанії ELEKS, Ірина Ворніческу, Продакт менеджерка у Projector та Поліна Гілл, iOS розробниця компанії UPtech. Після зустрічі зі спеціалістками, ініціатива Дівчата STEM... </div></td></tr><tr><td class=\"RssITd\" width=\"100%\"><div style=\"margin-bottom:3px;padding:3px;border:1px solid #CCCCCC\"><a href=\"https://www.genderculturecentre.org/iistoriya-viyni/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=iistoriya-viyni\" target=\"_blank\"><b>«ЇЇсторія війни»</b></a><br>В суспільній свідомості продовжує існувати думка, що «у війни не жіноче обличчя», «війна – не жіноча справа»… Жіноча історія продовжує залишатися невидимою та невідомою. Проєкт «Їїсторія війни» має на меті створення архіву та збереження невидимих фактів про участь жінок у російсько- українській війні через збір розповідей очевидиць та учасниць бойових дій, що відбуваються в Україні.&#160; Це будуть історії про жінок, які: захищають Україну на фронті разом із чоловіками; евакуювалися в інші регіони України з гарячих точок; залишилися у місцях бойових дій; пережили/переживають окупацію; втратили рідних та домівки; були вимушені переїхати в інші країни світу; присвятили себе волонтерству. Це будуть історії жінок, які захищають та навчають, лікують та будують, волонтерять та вирішують безліч інших задач, вбивають ворогів та народжують дітей. Це будуть різні історії різних жінок, які творять історію своїми життями, мріють та роблять все, що можливо та неможливо для перемоги України. Ми запрошуємо всіх бажаючих жінок та дівчат взяти участь в цьому проєкті та розповісти власну історію про &#160;особистий життєвий досвід у період війни. https://docs.google.com/forms/d/1MZxZoUl8qWK87xewDDO9x3gXJLbpvypUM-oezeu503E/edit?fbclid=IwAR0BJpx8eyrKr_q9fg1JrPj5dLJhDuS9BSxc_RgzVkIdwaM0jcaHa3S6U34 Проєкт реалізується ГО «Центр гендерної культури» за підтримки Українського жіночого фонду для поповнення віртуальної версії Музею жіночої та гендерної історії www.gendermuseum.com #ГрантиШвидкогоРеагування, #Україна2022, #ЖіночийРух, #фемінізм</div></td></tr><tr><td class=\"RssITd\" width=\"100%\"><div style=\"margin-bottom:3px;padding:3px;border:1px solid #CCCCCC\"><a href=\"https://www.genderculturecentre.org/seriya-bezkoshtovnikh-onlayn-navchalni/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=seriya-bezkoshtovnikh-onlayn-navchalni\" target=\"_blank\"><b>Серія безкоштовних онлайн навчальних модулів від  RedR UK</b></a><br>RedR UK пропонує серію безкоштовних онлайн та контекстуалізованих навчальних модулів для окремих осіб та організацій, які реагують на гуманітарну кризу в Україні та сусідніх країнах. Модулі охоплюватимуть різноманітні теми, які RedR UK визначив пріоритетними шляхом проведення швидкої оцінки навчальних потреб, проведеної RedR UK серед тих хто працює у гуманітарній сфері. Усі модулі є безкоштовними. Навчання проводитимуть міжнародні експерти RedR UK англійською мовою з синхронним перекладом на українську, польську, румунську та молдовську мови. Тривалість модуля не перевищує 120 хвилин (модуль розбитий на два сеанси тривалістю не більше 60 хвилин кожен), щоб врахувати напружений графік тих хто працює в контексті гуманітарної кризи в Україні. Наявні модулі з синхронним перекладом УКРАЇНСЬКОЮ: Гендерно-зумовлене насильство в умовах збройного конфлікту середа, 11 травня, вівторок, 17 травня, Підзвітність перед постраждалим населенням (AAP): четвер, 12 травня, Гуманітарна етика та принципи на практиці: п’ятниця, 13 травня, четвер, 26 травня Як залишатись ефективними (безпека, захист та добробут): середа, 4 травня, середа, 11 травня, середа, 18 травня Координація в умовах гуманітарної кризи в Україні: вівторок, 10 травня, середа, 25 травня Інклюзивні гуманітарні програми як частина реагування на гуманітарну кризу в Україні: четвер, 5 травня, четвер, 12 травня, Серія з чотирьох модулів &#8211; цикл управління гуманітарними проектами (рівень для початківців): Оцінка потреб (цикл управління гуманітарними проєктами): вівторок, 24 травня Ідентифікація та розробка проєкту (цикл управління гуманітарними проєктами): середа, 4 травня, середа, 25 травня Планування та реалізація проєкту (цикл управління гуманітарними проєктами): четвер, 5 травня, четвер, 26 травня Моніторинг та оцінка (цикл управління гуманітарними проєктами): п’ятниця, 6 травня, п’ятниця, 27 травня Більш детально:... </div></td></tr><tr><td class=\"RssITd\" width=\"100%\"><div style=\"margin-bottom:3px;padding:3px;border:1px solid #CCCCCC\"><a href=\"https://www.genderculturecentre.org/pamyatka-dlya-lyudey-yaki-perezhili-seksua/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=pamyatka-dlya-lyudey-yaki-perezhili-seksua\" target=\"_blank\"><b>Памятка для людей, які пережили сексуальне насильство на війні</b></a><br>Памятка Євромайдан SOS для людей, які пережили сексуальне насильство на війні, або стали свідком цього воєнного злочину, або їм довірилася людина, яка через це пройшла. До сексуального насильства під час війни відноситься примусове роздягання, вимагання самопестощів, погрози сексуального характеру, загалом будь-який примус сексуального характеру або погроза вчинити це відносно іншої людини. Найбільш серйозним проявом є згвалтування у будь-яких формах. Людина зі зброєю має завжди більше влади. Тому для кваліфікації згвалтування на війні необов’язкове безпосереднє застосування фізичної сили. Достатньо створення умов, за яких відмовитися від сексу небезпечно для життя чи здоров’я, або існують обґрунтовані підозри, що це призведе до серйозних негативних наслідків для людини чи її близьких. Памятка містить покроковий супровід, що можна зробити, контакти юридичної, психологічної та іншої допомоги, а також рекомендації від медиків-гінекологів для постраждалих від зґвалтування у разі недоступності медичної допомоги. Завантажити пам&#8217;ятку</div></td></tr><tr><td class=\"RssITd\" width=\"100%\"><div style=\"margin-bottom:3px;padding:3px;border:1px solid #CCCCCC\"><a href=\"https://www.genderculturecentre.org/birthculture-zavershennya-proiektu/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=birthculture-zavershennya-proiektu\" target=\"_blank\"><b>#BirthCulture &#8211; завершення проєкту</b></a><br>Протягом 2020-2022 років Центр гендерної культури брав участь у міжнародному проєкті «Культури дітонародження: подорож крізь європейську історію і традиції щодо дітонародження та материнства». У Центрі проведено багато івентів у форматах, які стали новими й корисними для цільових аудиторій Центру. Серед цих подій: три зустрічі жінок у BirthCafe дозволили учасницям поділитися відчуттями та емоціями у різні періоди вагітності та досвідом і спогадами про пологи https://www.genderculturecentre.org/birth-safe-unikalniy-format-rozmovi-pro-na/; творчий ворк-шоп залишив у Музеї три арт-об&#8217;єкти, що символізують певні аспекти Культури дітонародження в Україні https://www.genderculturecentre.org/maysternya-spivtvorchosti/; круглий стіл за участі експерток в медицині, психології, соціології дав можливість ознайомитися із різними поглядами на актуальні проблеми &#160;дітонародження в Україні https://www.genderculturecentre.org/prikhovana-storona-ditonarodzhennya. Значною подією проєкту стала робота виставки «Культура дітонародження: народжувати та народжуватися» у Музеї жіночої та гендерної історії. Унікальні експонати, представлені на експозиції та інтерактивні екскурсії знайомили відвідувачів та відвідувачок з історичними фактами та сучасними тенденціями, пов&#8217;язаними з народженням дітей https://www.genderculturecentre.org/pro-vistavku-kultura-ditonarodzhen/. У квітні на сайті Центру гендерної культури в розділі «Скарбничка» розміщено каталог проєкту, який дає можливість детальніше ознайомитися з методологією, діяльністю партнерських організацій та різноманітними історіями про дітонародження від жінок з різних кутів світу.</div></td></tr><tr><td class=\"RssITd\" width=\"100%\"><div style=\"margin-bottom:3px;padding:3px;border:1px solid #CCCCCC\"><a href=\"https://www.genderculturecentre.org/pravila-informaciynoi-bezpeki-pid-cha/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=pravila-informaciynoi-bezpeki-pid-cha\" target=\"_blank\"><b>Правила інформаційної безпеки під час війни. Військовим, волонтерам, усім нам</b></a><br>Понад 8 років війна, що точилася в нашій державі, була локалізована лише двома областями нашої Батьківщини. Та 24 лютого все змінилося. Вся Україна стала ареною бойових дій. Сьогодні ми спробуємо розповісти — що ж треба знати та робити під час війни військовим, бійцям тероборони, волонтерам, працівникам критичної інфраструктури та звичайним цивільним людям, аби захистити себе у інформаційному просторі. 1. Військові та бійці тероброни ‍ Правила інформаційної безпеки для військових досить прості: 1.1 Ніколи нікому не казати, де саме ви знаходитеся. Це інформація тільки для побратимів та командування.1.2 Тримайте ваші смартфони в режимі «В Літаку». Засоби радіоелектронної розвідки ворога можуть засікти ваш телефон, та й не забувайте — у багатьох телефонах є автоматична підтримка навігайціної системи Глонасс (рос-аналог GPS), у тому числі Айфонах та багатьох Самсунгах.1.3 Не фотографуйте місцевість де ви є та не надсилайте фото друзям. Так само неприпустимо фотографувати будь-які військові документи та карти1.4 Двухфакторна автентифікація має бути увімкнута скрізь, в усіх сервісах.1.5 Оновіть паролі та зробіть їх безпечними — мінімум 8 символів, літери великого та малого регістру, цифри та спецсимволи; не повторюйте паролі у різних сервісах.1.6 Не відповідайте на дзвінки з незнайомих номерів.1.7 Також для дзвінків найкраще користуватися захищеними Месенджерами, такими як Signal. Дзвінки по мобільній мережі перехопити набагато простіше.1.8 Видаліть по-максимуму усі додатки зі смартфону, якими не користуєтесь регулярно. Найліпше йти на бойову позицію з кнопковим телефоном а не зі смартфоном Детальніше про інформаційну безпеку для військовослужбовців&#160;— у інтерв&#8217;ю голови «Гільдії ІТ-Фахівців» з лідером команди розробки додатку «Джура» Володимиром Пасікою. 2. Волонтери ‍ Правила для волонтерів у... </div></td></tr><tr><td class=\"RssITd\" width=\"100%\"><div style=\"margin-bottom:3px;padding:3px;border:1px solid #CCCCCC\"><a href=\"https://www.genderculturecentre.org/v-ukraini-zapustili-sayt-dlya-zakhistu-zh/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=v-ukraini-zapustili-sayt-dlya-zakhistu-zh\" target=\"_blank\"><b>В Україні запустили сайт для захисту жінок та дітей від торговців людьми</b></a><br>В Україні почав діяти сайт  для захисту жінок та дітей від торговців людьми. Його можна знайти за посиланням &#8211; safewomen.com.ua. Про це повідомили у Міністерстві соцполітики.  Наразі на сайті міститься інформація для українок, які залишилися на батьківщині або виїхали за кордон. Ви зможете прочитати про:&#160; про правила безпеки; небезпечні сигнали, що свідчать про те, що ви потрапили в ситуацію торгівлі людьми; поради що робити і куди звертатися, якщо ви потрапили в ситуацію торгівлі людьми або є свідком такої ситуації; контактні дані для звернень до офіційних структур чи спеціалізованих та перевірених громадських організацій з 28 країн, включаючи Україну. У відомстві нагадали, що телефон національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії насильству за ознакою статі – &#8220;1547&#8221;, гаряча лінія екстреної допомоги у всіх країнах ЄС – &#8220;112&#8221;. Джерело: META</div></td></tr><tr><td class=\"RssITd\" width=\"100%\"><div style=\"margin-bottom:3px;padding:3px;border:1px solid #CCCCCC\"><a href=\"https://www.genderculturecentre.org/dlya-vimushenikh-shukati-prikhistok-u-shvec/?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=dlya-vimushenikh-shukati-prikhistok-u-shvec\" target=\"_blank\"><b>Для вимушених шукати прихисток у Швеції</b></a><br>Біженці з Україні можуть мати право на отримання посвідки на проживання з тимчасовим захистом у Швеції відповідно до Директиви ЄС про тимчасовий захист.Тут ви можете прочитати, на кого поширюється дія Директиви, і як подати заяву. Вимоги для отримання дозволу на проживання відповідно до Директиви ЄС про тимчасовий захист</div></td></tr></table>");