Якось я нарахувала в сучасному «Довіднику з історії України» (2001 р. видання) лише 49 жіночих імен! Для порівняння – одного лише 2008 р. українське суспільство могло б вшанувати пам’ять 15 ювілярок – жінок, які зробили значний внесок у розвиток української історії та культури. Майже про жодну з них не згадано у ЗМІ. Найчастіше в історичних працях жінка – яскрава, неповторна і сильна особистість – присутня лише як мати, донька, дружина, сподвижниця якогось видатного чоловіка. Важко й уявити, скільки їх залишилося невідомими для історії тільки тому, що ці імена «жіночі». Наші знайомі з італійського жіночого клубу «Chircolo de la Rozo» подарували нам мотто: «Ми – мрія тих жінок, які жили вчора, і пам’ять тих, хто буде жити завтра». Ми продовжуємо ці рядки: ми – ті, хто живе сьогодні і пише історію сьогодні, намагаємося відтворити сторінки історії невідомої, несправедливо забутої і записати все те, що і як відбувається на наших очах. А ще ми ставимо за мету не тільки розповісти, але й унаочнити процес ґендерного конструювання, що відбувається в суспільстві, і ґендерні проблеми, від яких воно потерпає внаслідок ґендерних стереотипів. 

Які експозиції є в музеї?
●У нашому музеї маємо 12 експозицій. Серед них: «Створимо музей про себе!», у якій ми розповідаємо про історію заснування музею; «Історія людства – це історія не тільки чоловіків», у якій ідеться про жіночі сторінки історії. В окремій експозиції можна дізнатися правду про свято 8 Березня – Міжнародний день солідарності жінок, яке  останнім часом перетворилося на свято жіночності та краси. Експозицію «Скрізь скляну стелю» присвячено історії фемінізму, історії феміністичного та ґендерного рухів, а «Жінки підтримують жінок» – фондам, які підтримують жіночі проекти, і жіночим музеям, кількість яких у світі наближається до 50-ти. […]
Повний зміст статті: 17 січня 2010

«Наше слово» №52, 26 грудня 2010 року