- Інно, розкажіть, як почалася Ваша діяльність в FEMEN, і як пройшла перша акція протесту з Вашою участю?
- Іду я якось Хрещатиком, а тут грім, блискавка і голос зверху говорить мені, що я маю піти в FEMEN. Всі чомусь уявляють, що щось таке має трапитись, щоб стати активісткою нашого руху. Але, все набагато нудніше. Ця історія почалося з громадської діяльності у школі, університеті і, мабуть, прагнення незалежності ще з самого дитинства. Я просто не змогла змиритися з тим, що мене сприймають як товар, коли я, начебто, гордо заявляю, що – українка. А якщо я назвусь англійкою, то навіть думка така не промайне, - чому? А ще якось не хочеться мені все життя вважати, що нічого крім варіння борщу, прання та роботи, наприклад, у сфері обслуговування, я не заслуговую, тому що я жінка у державі на ім’я Україна. От так все і сталося. Не погодилась і почала займатись жіночим рухом FEMEN.
Якщо чесно, свою формально першу акцію я точно не пам’ятаю, тому що сама ще тоді не усвідомлювала проти чого протестую. Своїм першим протестним виходом вважаю акцію проти відсутності жінок у тоді новому Кабміні. На цьому заході мене вперше заарештували, та саме після цього протесту мене звільнили з роботи.
-Чим Ви займалися до створення FEMEN, і які у вас були життєві плани? Як FEMEN змінив Вас і Ваше життя?
-До діяльності в русі я навчалася в університеті імені Тараса Шевченка. Займалася студентським парламентом на факультеті та працювала у прес-службі Київської міської державної адміністрації, звідки мене і звільнили після акцій протесту, за що я щиро вдячна.
- Чому FEMEN так активно використовує протести у епатажній формі топлес і що це символізує?
- А чому б і не використовувати саме цю форму? Я жінка, що протестує. І я хочу про це заявити, тому і роблю це своїм тілом. FEMEN прагне наголосити на тому, що нам не слід одягати чоловічі костюми, щоб мати більше можливостей. Нам треба навчити людей навкруги сприймати жінок такими, якими вони є від природи: гарними, сексуальними, сильними, голими, босими та у вінках.
Насправді, наш рух не використовує нічого парадоксального для жіночого активізму. Ми застосовуємо всі ті ж знання, ще з часів суфражисток, та вміло поєднуємо їх з сьогоднішніми потребами. Україні слід відкрити очі і показати, якою вона є голою!
- Рух FEMEN активно проявляє свою позицію не лише в гендерних питаннях, але й в сфері комунальних послуг, релігійних питань, проблемах міжнародної політики. Чим викликана така розгалужена діяльність руху і чи не є піар самоціллю ваших акцій протесту?
- Ми жіночий рух, ідея якого полягає у вихованні активної та незалежної жінки, у вихованні культури жіночого протесту. Ми вважаємо, що жінка має цікавитись всім, а тим паче, має фігурувати як в політиці, так і в соціальній сфері. Ми демонструємо такий собі гіпертрофований образ активної жінки, щоб виховати нове покоління жінок.
- Яких практичних результатів досягнуто за кілька років діяльності руху FEMEN? Чи Вам є чим пишатися у сфері захисту прав жінок та реалізації поставлених завдань?
- Перш за все, Україні слід пишатися тим, що саме тут народжується новий фемінізм, який скоро вже будуть вивчати у школах та ВУЗах. Ми пишаємось тим, що сьогодні Україна відома не проститутками, а дівчатами, що боряться проти цього, і байдуже, що вони голі та смішні.
Ми лякаємо, і кращого слова тут не підібрати, секс-туристів. До прикладу, одіозний Грег, який виграв українку у вікторині на новозеландській радіостанції, а потім відмовився приїжджати за «подарунком», тому що злякався дівчат, які протестували проти такого відношення до них, - і це були FEMEN. З нашої ініціативи у Верховній Раді був поданий законопроект про криміналізацію клієнта проститутки, але він так і повис в повітрі, адже наші державні обранці не хочуть забирати у себе свій же хліб.
- Як ставляться до ваших активних дій та топлес-протестів ваші родичі, знайомі, однокласники? Чи не відобразилася Ваша громадська діяльність в FEMEN на особистому житті?
- Мене приємно вражає наявність прихильників та опозиціонерів моєї справи. Є такі й такі. Батькам довелось змиритись. Знайомим, що не зрозуміли, довелось зникнути і залишитись зі своєю думкою десь там.
А щодо особистого життя, то все добре, поруч з активісткою мого руху може бути лише розумний, самодостатній і впевнений чоловік, який підтримає і зрозуміє важливість і необхідність нашої справи та нормально сприйме моє бажання віддавати себе великій справі, а не одній маленькій людині. В цьому сенсі нам, фемінам, мабуть, пощастило.
- Інно, які Ваші подальші плани на майбутнє? Чи плануєте продовжувати займатися громадською діяльністю, а, може, хотіли б працювати за спеціальністю?
- Маю один чіткий план – бути FEMEN. Хочу, щоб за декілька років у кожній європейській столиці з’явились представниці нашого руху. Бажаю, щоб FEMEN став новим способом поведінки. Носієм цього я і планую бути далі. А якщо вас цікавлять чоловік, діти і борщ, - в моєму майбутньому, звичайно, все це буде, але після того як пройде жіноча революція і Україна стане на підбори та одягне вінок, - от тоді й можна.
Розмовляв Валерій МАЙДАНЮК
| |
| |
Переглядів: 1667 | |
Категорії розділу | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Пошук |
---|
Вхід на сайт |
---|
Статистика |
---|