40 років тому у Сполучених Штатах було прийнято закон, що зобов’язує школи, які отримують урядову допомогу, створювати рівноцінні умови для розвитку чоловічого і жіночого спорту. Прихильники закону наполягають, що його запровадження допомогло збільшити кількість жінок у спорті. Опоненти переконані, що закон завадив багатьом талановитим хлопцям продовжити спортивну кар’єру на університетському рівні. 

На останньому чемпіонаті шкіл з баскетболу серед дівчат у Вашингтоні учасниці не лише змагалися за престижний титул. Тут юним спортсменкам розповіли про прийнятий 40 років тому закон, завдяки якому дівчата можуть втілювати у життя свої атлетичні мрії. Ніра Філдс приїхала на чемпіонат з Каліфорнії:

«Ми граємо у баскетбол та вчимося чомусь новому. Я, наприклад, дізналася про рівноправ’я між жінками та чоловіками у спорті».

Закон про заборону гендерної дискримінації в освітній галузі від 1972-го року говорить про те, що навчальні заклади, які отримують федеральне фінансування, не можуть дискримінувати дівчат чи хлопчиків, коли йдеться про залучення їх до різноманітних програм, у тому числі спортивних.

Закон заохочує університети приймати більше дівчат-спортсменок, надаючи їм повну стипендію. Завдяки цьому багато з них мають можливість одночасно змагатися та отримати вищу освіту.

Тіна Томпсон, найбільш результативний гравець у Жіночій Національній баскетбольній асоціації каже, що завдяки стипендії, вища освіта стала для неї реальністю:

«Крім мене в родині четверо дітей. Так що піти навчатися, скажімо, в Університет Південної Кароліни було просто неможливим. А завдяки закону 72-го року я могла обрати будь-який університет».

З часу вступу в дію закону, успіх американських спортсменок на міжнародній арені значно виріс. Минулого року жіноча футбольна команда США зустрічалась з японками у фіналі Чемпіонату світу. Втім, на адресу закону лунає і критика. Дехто зауважує, що цей закон дискримінує хлопців, примушуючи університети урізати фінансування для менш популярних чоловічих видів спорту,  як то вільна боротьба.

Багато університетів взагалі повинні були ліквідувати чоловічі команди, для того, щоб заощадити кошти та бути у відповідності із законом, який забороняє гендерну дискримінацію. Браян Газард – тренер з вільної боротьби у школі, де проводиться чемпіонат північної Вірджинії. Він каже, що через запровадження закону його програма була повністю скасована:

«Хіба це справедливо? Як на мене – зовсім ні. Але для них я лише зайва витрата».

Сабріна Шеффер, виконавчий директор Незалежного жіночого форуму каже, що закон обтяжує школи гендерними квотами:

«Між статями є реальна різниця. Ми не повинні закриватися від цього факту законами».

Прихильники закону кажуть, що насправді школи вимушені урізати фінансування не дуже популярних чоловічих видів спорту тільки заради того, щоб фінансувати такі коштовні види, як американський футбол та баскетбол. Тим часом після 40 років дії закону, його прихильники обіцяють продовжувати і надалі боротися за збільшення можливостей для дівчат у спорті.