Європа | 08.03.2010Плакативні заклики профспілок, поодинокі акції правозахисниць та букетики мімози. 8 березня набуває дедалі буденнішого характеру, а жінки подекуди взагалі сумніваються в необхідності цього свята.
У наш час святкування Міжнародного жіночого дня у більшості країн світу обмежується закликами профспілок, а також правозахисних і феміністських організацій до боротьби за права та рівність жінок. Так, приміром, у Німеччині у цей день традиційно лунають вимоги забезпечити однаковий рівень зарплати жінкам і чоловікам, а також боротися з дискримінацією за статтю та насильством над жінками. Головна феміністка проти "жіночого дня" Утім, багато хто з жіноцтва також висловлює сумніви щодо необхідності Міжнародного жіночого дня. Як це не парадоксально, серед противників окремого «жіночого дня» опинилася й ікона німецького фемінізму та видавець німецького феміністичного журналу «Емма» Аліс Шварцер. На її думку, цей день – «справжнісіньке глузування», пише Шварцер у своїй статті в «Frankfurter Rundschau». Адже це «соціалістичний винахід», який посилається на 8 березня 1908 року, коли внаслідок пожежі під час страйку загинули 129 робітниць текстильної фабрики, яких її власник закрив у приміщенні.
Натомість жіночий рух на Заході у 70-х роках минулого століття виступав зокрема і проти "мачистських" лівих, які «прагнули звільнити останніх болівійський селян, але водночас примушували своїх власних жінок та подруг далі готувати каву, друкувати агітки та доглядати дітей», зазначає Шварцер. Тож, найкраще було б взагалі скасувати 8 березня, вимагає феміністка. «Давайте зробимо з одного жіночого дня 365 днів для людей, жінок, так само як чоловіків», каже вона. Чехія: свято для старшого покоління Скасувати "жіноче свято" кілька років тому вимагав і один з чеських сенаторів, який наголошував що восьме березня "знеславив комуністичний режим". Парламент пропозиції не схвалив. Утім, у сьогоднішній Чехії Міжнародний жіночий день не те свято, що колись: чоловіки не обдаровують своїх колежанок, школярі не готують обов’язкових подарунків своїм мамам і – жодних офіційних урочистостей. У постсоціалістичній країні «Восьме березня», стало радше святом старшого покоління.
Цей весняний день було проголошено державним святом 1974-го року на з’їзді Чехословацької спілки жінок. «Державність» свята була й тоді більш-менш номінальна. Неучасть в урочистостях ніяк не каралася. На відміну, наприклад, від неучасті у першотравневій демонстрації. Після «оксамитової революції» 1989 року не залишилося й решток «державності» цього свята: хто хоче, зичить жінкам всього найліпшого у «жіночий день», а хто ні - вітає їх на День Матері або святого Валентина. Саме день усіх закоханих став для чеської молоді святом, яке прийшло на зміну «жіночому дню». Утім, як стверджують чеські квітникарі, квітів у ці три свята продають десь порівну. А нині сподіваються продати більше саме на Міжнародний жіночий день, який на чеських і моравських землях вшановують всоте. Італійки святкують без чоловіків Італійські жінки святкують 8 березня взагалі без чоловіків. Якщо раніше Жіночий день часто позначався маніфестаціями на захист прав жінок, зокрема, рівності на ринку праці, то сьогодні жінки просто розважаються у клубах.
На місцевому рівні кожне місто пропонує до 8 березня щось своє: так, у Больцано сьогодні жінки можуть безкоштовно сходити до муніципального басейну, а у Генуї – на екскурсію до Королівського Палацу.
Автори: Микола Шатилов/Мар´яна Яворська Редактор: Євген Тейзе
| |
| |
Переглядів: 1825 | |
Категорії розділу | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Пошук |
---|
Вхід на сайт |
---|
Статистика |
---|