Про гендерну рівність в Україні зазвичай говорять виключно напередодні 8 Березня (не випадково наші жінки скептично сприймають пафосну нещирість цього дня). Звернутися до «березневої» теми в міжсезоння мене змусило травневе інтерв’ю спікера Верховної Ради Володимира Литвина, в якому він чесно признавався, що не сприймає своїх колег-жінок і взагалі вважає, що в політику йдуть нещасні створіння, обділені увагою і турботою. «Я не люблю жінок-політиків. І навіть тих, хто просто цікавиться політикою. Я їх не сприймаю. Якщо сьогодні жінка не цікавиться політикою — це добре. Жінка в політиці намагається компенсувати щось, чого вона не отримала і не отримує у повсякденному житті. У жіночому плані не отримує».

...Не имею вопросов к достоверности исследования, размышления инициировала сама тема каблуков в жизни женщины.....