Представництво жінок в українській політиці, особливо на національному рівні, є надзвичайно низьким. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому Національним демократичним інститутом у США. Разом з тим дослідження засвідчило, що під час виборів українці мало зважають на стать обранців, а самі жінки кажуть, що не відчувають сексизму чи дискримінації. У чому ж причина низького представництва жінок у політичному житті?

Політичні партії охочіше номінують чоловіків, ніж жінок – так вважають 76% з 750 опитаних з різних регіонів України. 64% думають, що родинні обов’язки не дозволяють жінкам балотуватися до парламенту, ще 56% кажуть, що виборці охочіше голосують за чоловіків.

Проте лише 2% опитаних вважають, що гендер впливає на їхнє рішення під час вибору кандидата. Тоді як 66% на перше місце ставлять чесніть, 44% – програму, 33% – досвід, 22% – політичну силу, яку представляє цей кандидат, для 21% найважливішою є освіта, а для 15% – вік.

Коли ж дослідники підходили до українок на вулиці і запитували, чи потерпають вони від сексизму чи дискримінації, вони відповідали «ні».

Незадоволення жінки-керівника пояснюють біологічними причинами – Пиркало

​​Однією з причин низького представництва жінок в українській політиці є низький рівень добробуту, вважає народна депутатка з фракції «Блок Петра Порошенка» Світлана Заліщук.

​​«У країнах, де низький рівень добробуту, жінки у родинах традиційно займаються всім домашнім господарством і дітьми. Дуже багато українців живе з того, що у них є якесь маленьке господарство, городи, садки. Тому, звичайно, часу на політичну та соціальну діяльність у жінок не залишається», – говорить Заліщук.

Українська письменниця Світлана Пиркало вказує на різницю у сприйнятті жінок та чоловіків на керівних посадах.

​​«Всі ми знаємо, яка буває реакція на жінку, яка чимось незадоволена, – каже Пиркало. – Ми знаємо, які причини незадоволення жінки називають, якщо вона чогось вимагає від підлеглих. Вибагливість жінки – негативна характеристика. Якщо ж вибагливий чоловік – це позитивна характеристика, бо він намагається досягти чогось. Якщо він вибагливий, строгий – це добре. А строга жінка – це, типу, не дуже добре, а причини цього називаються дуже біологічні».

Українки є психологічно сильними і самодостатніми – Кухтіна

На думку ж психолога Наталії Кухтіної, жінок в українській політиці є мало, оскільки їх це не дуже цікавить, адже вони є самодостатніми.

​​«Українські жінки дуже відважні, психологічно сильні і системні. У статистичній закономірності українська жінка – самодостатня, – говорить Кухтіна. – У порівнянні з європейками, яким потрібно самостверджуватися через якісь формальності, щоб їм не відкривали двері, не подавали пальта, українка абсолютно самодостатня у своїй силі».

Проте жінок у політиці мало не лише в Україні, наголошує Світлана Пиркало. Ця проблема є актуальною і для країн розвинутої демократії, наголошує вона.

​​«Питання жінок у політиці – це питання присутнє в усіх країнах. У Британії, де я зараз живу, так само постійно порушується питання, що жінок у політиці має бути більше, обговорюється, як цього досягти, чи потрібні квоти для жінок, які хочуть висунути свою кандидатуру. Нещодавно у газетах була історія про жінок-мусульманок, які хотіли висуватися на виборах від лейбористів. Вони стверджували, що чоловіки-мусульмани, британські громадяни, їх відсували і не давали їм висунутися. Чоловіки, звісно, заперечували це, казали, що вони лише шукали найбільш кваліфікованих кандидатів», – говорить Пиркало.

Квоти допоможуть?

Наразі в українському парламенті жінок – приблизно 12%. Раніше це представництво було ще нижчим. Зважаючи на західний досвід, найефективніший спосоіб збільшити представництво жінок у політиці – це законодавство, вважає депутатка Світлана Заліщук.

​​«Ми вже пішли цим шляхом. В останньому виборчому законодавстві на місцевих виборах ми заклали гендерну квоту 30%. Це вперше в історії України, коли ми закладаємо квоту. Єдине, що у законі не було передбачено санкцій, тому Центральна виборча комісія реєструвала і списки партій, у яких не було цих 30%, про які йшлося у законі. Тому перед нами стоїть завдання – виправити це», – говорить Заліщук.

Наступним кроком, за словами народної депутатки від «Самопомочі» Альони Бабак, має стати забезпечення гендерних квот на парламентських виборах.

«Тобто йдеться про зміну виборчого законодавства для виборів до парламенту, і у ньому має бути закріплення щонайменше тієї ж квоти, яка є для виборів до місцевих рад. Тривають дискусії, круглі столи. Це питання обговорюється не лише з політиками, але і з експертами, з експертами з виборчого права, з експертами-конституціоналістами», – каже Бабак.

Наразі у Верховній Раді зареєстрували Виборчий кодекс, де закладена гендерна квота на рівні 40%, у ньому також передбачені санкції за невиконання цієї норми закону.

​​