Дещо про фемінізм

Дещо про фемінізм, або не такий страшний чорт, як його малюють
 

Фемінізм – суспільно-політичний рух, метою якого є надання жінкам всіх громадянських прав.

 

«Ми, звичайно, можемо і вміємо себе обдурювати, говорити про якусь особливу роль жінок в українському суспільстві, мало не про якийсь традиційний український матріархат, який при ближчому розгляді приписує жінці роль Берегині – своєрідної богині-раби, такої, що береже домашнє вогнище, поки чоловіки воюють, пиячать або займаються інтелектуальними справами. Ми можемо сперто не помічати, що жінки не допущені в нашому суспільстві до влади, що їх вкрай мало в керівництві рад, партій, міністерств, установ, наукових і мистецьких інституцій, що тільки 13 жінок пробилося на 450 парламентських місць у Верховну Раду України.

Ми можемо повторювати заяложені істини про те, що жінки завжди були музами, їм поклонялися, їх оспівували і оспівують далі в цілому і в якихсь окремих деталях – очі, губи, руки, ноги, тіло, душу. Останнє, звичайно, не деталь, а як сказав би один відомий український поет, певна трансцендентальна божественна субстанція, сутність якої полягає в тому, щоб любити. Кого – ясно. Звичайно, Чоловіка. А в цій любові жертовно служити йому. Самостійному інтелектуальному життю в цій схемі немає місця, як і рівному партнерству в тій же самій любові. Крім того, всі ми добре знаємо зворотний реальний бік тієї солодкої адорації жінки, якою просякла, мов мокрим цукром, наша література, особливо поезія. У звичайному житті музам  доводиться щоденно носити сітки з харчами, щоб прогодувати чоловіка й дітей, вони швидко товстішають, втрачають в тяжкій праці красу молодості і рідко коли знаходять час почитати книжку чи погортати свіжі газети.

Суспільство, в якому відсутня рівність чоловіків і жінок, інакше, як хворим чи недорозвинутим, не назвеш. Патріархат нищівно впливає на ментальність, культуру, спотворює її, робить однобокою, неповноцінною, провінційною, хуторянською, нарешті, дидактично-фальшивою. Навіть під маскою оспівування така культура несе в собі глибинні структури зневаги до жінки, апологію її експлуатації, в тому числі й насамперед сексуальної.

На відміну від Сімони де Бовуар, у мене немає вагань. Про жінок в українській історії, суспільстві, культурі, про екзистенцію (як сказала б французька письменниця) української жінки потрібно писати і говорити якнайбільше. І справа не в якихось особливих жіночих амбіціях, і не в помсті за несправедливу зневагу, і не в заклику до жіночого сепаратизму. Просто інакше – при консервації існуючого стану справ – наша культура ніколи не стане нормальною, європейською чи, керуючись нейтральним терміном Дмитра Чижевського, «повною».

 

СОЛОМІЯ Павличко. Фемінізм

 

 

ХВИЛЯ ПЕРША

Війна за незалежність в США (1775-1783 рр.)

Першою феміністкою вважають Абігейл Сміт Адамс, яка вперше висунула вимоги до рівноправ’я жінок і чоловіків та увійшла в історію з фразою: «Ми не станемо підкорятися законам, в прийнятті яких не брали участь, та владі, яка не представляє наші інтереси».

1789 р. Велика французька революція

З’являються: жіночі революційні клуби; перший журнал, присвячений боротьбі жінок за рівноправ’я; «Декларація прав жінки і громадянки», підготовлена Олімпією де Гуж за зразком «Декларації прав людини і громадянина»; політична організація «Суспільство жінок». Олімпію де Гуж було відправлено на ешафот, а фемінізм не сприймався серйозно, наштовхуючись на багатовікові патріархальні традиції.

1848 рік Сенека-Фоллз ( штат Нью-Йорк, США)

Відбувся з’їзд на захист прав жінок під гаслом: «Всі жінки і чоловіки створені рівними». Цей захід вважається початком руху суфражисток, які вимагали надання жінкам права голосу, і вважали, що коли жінки отримають право голосувати під час виборів, то в подальшому зможуть позбавитись інших форм дискримінації.

1867 рік Лондон

У Великобританії рух за права жінок пов’язано з іменем Джона Стюарта Мілля, який виступив в англійському парламенті з петицією на захист виборчих прав для жінок. Але в повному обсязі виборчі права англійки отримали тільки в 1928 р.

Початок ХХ ст. Росія

Першою політичною партією, яка включила в свою програму вимоги надання жінкам виборчих прав, була Російська соціал-демократична робітнича партія. Але ці права були надані Тимчасовим урядом тільки в 1917 р.

ХВИЛЯ ДРУГА

Другу хвилю фемінізму започаткувала в 1963 р. Бетті Фрідан, авторка книги «Жіноча містика», матеріали якої були навіяні сексуальною революцією, від якої здригались в той час Європа та Америка.

Ідеї Б. Фрідан співпадали з поглядами французького філософа Мішеля Фуко, який вважав, що статі не існує – це всього на всього наслідки засилля патріархатного ладу, і коли прийняти міри, то вже через одне покоління можна стерти різницю між жіночою та чоловічою статтю, що є головною причиною дискримінації.

Вимоги

o                    жінка повинна кинути сім’ю, яка є «елементом пригнічення»;

o                    жінка має бути фінансово незалежною;

o                    жінка повинна мати право на працю і соціальні пільги, які допоможуть суміщати працю і виховання дітей.

Здобутки

Ø                   жінкам було надано право опіки над дітьми;

Ø                   виконана вимога жінок надати їм такий же соціальний статус, як у афроамериканців, з такими ж соціальними пільгами для «пригніченого класу»;

Ø                   було легалізовано  проведення абортів;

Ø                   жінки отримали право голосу, право на власність та інші громадянські і соціальні права;

Ø                   з’явилась нова концепція фемінізму – сепаратистський фемінізм, прихильниці якого закликали до створення нового, окремого від чоловіків суспільства.
 
 
Середа, 20.09.2017, 07:46
Вітаю Вас Гость

Категорії

Новини музею [60]
Акції та звернення [51]
16 днів проти насильства [17]
Всесвітня кампанія
100-річчя 8 березня [7]
Жіночі сторінки історії [10]
календар знаменних та пам’ятних дат
Новини Всеукраїнської мережі Центрів гендерної освіти ВНЗ [46]

Вхід

Календар новин

«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Пошук

Партнери


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0