4 березня 2010 р у Домі кіно (м. Київ) відбувся показ французького кінофільму з циклу «Nous les femmes…» (Ми, жінки…). Кінопоказ зорганізовано французьким кіноклубом за підтримки Посольства Франції в Україні. Комедія розповідає про вибір, що має зробити жінка у сучасному світі.

Яка вона - сучасна жінка? Чого чекає від неї суспільство? Чого чекає від неї її близьке оточення? Яким має бути її вибір? Приватне життя чи кар’єра? Що чекає на неї в тому чи іншому випадку?

 

Після показу фільму відбулась дискусія за участі французької письменниці Режін Дефорж та української письменниці та феміністки Оксани Забужко.

Режін Дефорж: «Коли ви говорите про необхідність вибору, то мені дивно що ви говорите лише про вибір жінки. Вибір має робити і чоловік. І на вибір впливає дуже велика кількість факторів. У кожної країни фемінізм має своє обличчя. Фемінізм у Франції – це річ, яка вже інтегрована у суспільство. Мої діти не ставлять ідеї фемінізму під сумніви. Але при тому у французькому суспільстві досі ведеться дискусія щодо рівності оплати за рівну працю. А взагалі фемінізм, особливо радікальний вже не в моді у Франції. Це поняття втратило свою актуальність. Сучасна французька жінка прагне до паритету у відносинах. 8 Березня у Франції говорять про права жінки. Жінки мають взяти владу в свої руки».

Оксана Забужко: «Коли я дивилася цей фільм, то я відмічала, що ситуації, які ми бачили у фільмі, є дуже показовими і для України. Єдиний виняток, це ситуація, якої, я впевнена, не може бути в Україні – коли успішна жінка отримує премію, а журналісти беруть у її чоловіка інтерв’ю, адже роль чоловіка успішної жінки в Україні вважається принизливою…Сімейні цінності в Україні – це коли жінка на кухні, а чоловікові весь світ. Ідея шлюбу як партнерства не є популярною в Україні. Жінці постійно треба доводити своє право бути собою, виборювати своє право «правності». Українські жінки говорять не «Я думаю. Вони говорять, мені здається…» Будь яка країна має виробити свій підхід до фемінізму. Ми повинні усвідомлювати, що українського фемінізму як системного явища не існує. Я за визначенням культурна феміністка. Я пишу від імені людини, яка є жінкою».

 

Після дискусії Режін Дефорж дала свій автограф, а Лоранс Леводель, аташе з питань співробітництва Посольства Франції в Україні передала до експозиції Музею книжку Режін Дефорж із подарунковим надписом.

Музей історії жіноцтва, історії жіночого та ґендерного руху щиро дякує Посольству Франції в Україні і особисто Лоранс Леводель за можливість взяти участь у заході. Сподіваємося, що французьські фільми, які демонструвалися у Києві, побачать і харків’яни.