|
Відкриваючи слухання, голова Комітету Олег Зарубінський, зокрема, звернув увагу присутніх на те, що в сьогодні виповнюється 10 років з моменту прийняття закону, і наголосив: "Україна була однією з перших держав Східноєвропейського регіону, яка розробила і прийняла такий закон, що засвідчило, що насильство в сімґї є не приватна справа, а одна з найгостріших проблем суспільства".
 На думку О.Зарубінського, Україна як держава докладає багато зусиль, аби викорінити насильство в сім‘ї: ухвалено відповідний закон; країна приєдналася до кампанії ООН проти побутового насильства; започаткована загальнодержавна кампанія "Стоп-насильство"; 7 листопада 2011 року від імені України була підписана Конвенція Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством.
Народний депутат сказав також, що значну роль у попередженні насильства в сімґї відіграють неурядові організації, чиї ініціативи та послідовна і наполеглива робота в цій царині мобілізують і парламент і урядові структури. "Саме представники громадськості брали активну участь у підготовці проекту закону про попередження насильства в сімґї, в проведенні Моніторингу стану виконання закону впродовж всіх десяти років його чинності",- підкреслив голова Комітету.
Водночас, вважає О. Зарубінський, хотілося б, щоб протидія насильству в сімґї була більш дієвою. "Нас турбує стан реалізації закону, ефективність його виконання органами влади, наявність необхідних важелів і ресурсів для запобігання насильству, адже від насильства в сімґї потерпають в першу чергу жінки і діти, більше 1000 жінок в Україні щорічно гинуть від рук своїх близьких",- наголосив народний депутат.
Він також висловив сподівання, що слухання дозволять ґрунтовно проаналізувати виконання закону, предметно обговорити проблеми його застосування і дадуть конкретні імпульси для подальшої роботи і законодавчого органу та органів виконавчої влади.
Голова підкомітету з міжнародно-правових питань та гендерної політики Комітету Олена Бондаренко у своєму виступі зазначила, що значними досягненнями закону є визначення компетенції органів влади щодо протидії насильству в сім'ї; визначення термінів, запровадження спеціальних заходів реагування на насильство в сімґї. "Однак мусимо констатувати, що закон не є досконалим, і це дуже добре видно з моніторингу та практики його застосування державними органами України", наголосила народний депутат і зосередила увагу присутніх на висновках та рекомендаціях, які містяться у моніторинговому звіті, щодо законодавчих аспектів протидії насильству в сімґї.
За її словами, законодавство України про попередження насильства в сім'ї досить динамічне і не раз упродовж десяти років вдосконалювалося, однак зростання кількості й розмаїття законів та підзаконних актів нерідко призводить до їх неузгодженості між собою. "Тому перед Верховною Радою та Кабінетом Міністрів постає серйозне завдання: на основі здійсненого під час моніторингу аналізу узгодити  між собою нормативно-правові акти, що стосуються подолання насильства в сімґї, соціальної роботи з дітьми, молоддю, сімґями, особами похилого віку тощо. Зокрема, слід узгодити між собою закони "Про попередження насильства в сімґї" та "Про соціальну роботу із молоддю", оскільки саме останній обмежує можливість отримання допомоги в центрах соціально-психологічної допомоги 35 роками",- підкреслила О.Бондаренко.
Вона наголосила також, що законом не закладено реальні механізми надання допомоги та захисту жертв насильства; кризові центри протягом 10 років так і залишились існувати на папері. Крім цього, на думку доповідачки, особи, які вчиняють насильство в сімґї, дуже часто не отримують реального покарання за протиправні дії.
О Бондаренко також звернула увагу присутніх на те, що ратифікація Україною Конвенції Ради Європи по боротьбі із насильством щодо жінок та домашнім насильством, яка була підписана від імені України 7 листопада 2011 року, в останній день головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи, має надзвичайно велике значення "Конвенцією визначено відповідальність держав - членів ради Європи за побудову Європи без насильства через інтегровані політики; спільні зобовґязання щодо запобігання насильству; системи захисту і підтримки жертв; необхідні законодавчі заходи для забезпечення жертв відповідними цивільно-правовими засобами",- сказала народний депутат.
Доповідачка підсумувала виступ словами: "Для узгодження національного законодавства з положеннями Конвенції потрібні значні зміни українського законодавства, наприклад, криміналізація насильства в сімґї. Це окрема, серйозна робота, і вона постане перед нами наступного року".
На слуханнях були присутні народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, судової влади, Адміністрації Президента України, центральних органів виконавчої влади, міжнародних та громадських організацій, науковці, незалежні експерти. |