Головна » 2012 » Березень » 20 » Відкритий лист жіночих громадських організацій
Відкритий лист жіночих громадських організацій
11:47
Минулого тижня українська громадськість підписувала лист до очільників Української Греко-Католицької Церкви в Україні, де висловлювалась незгода з їхнім закликом до Верховної Ради України щодо законодавчої заборони абортів.

12 березня народний депутат від «Батьківщини» Андрій Шкіль зареєстрував законопроект №10170, який забороняє штучне переривання вагітності, окрім випадків, коли це загрожує життю вагітної жінки. Тому Благодійний фонд «Здоров’я жінки і планування сім’ї» підготував ще один відкритий лист, який, ми сподіваємось, знайде підтримку громадськості та допоможе об’єднати наші зусилля.

На наступному тижні у вівторок 27 березня 2012 р. об 11.30 в УНІАН відбудеться прес-конференція щодо загрози заборони абортів в Україні.
В четвер разом з прес-анонсом цей лист-звернення з тими підписами, які вже будуть на той момент, буде розісланий по ЗМІ.
 
Кожна та кожний з вас може висловити свою підтримку та поставити підпис під цим листом

Відкритий лист
Президенту України Януковичу Віктору Федоровичу
Голові Верховної Ради України Литвину Володимиру Михайловичу
Голові Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я
 Бахтєєвій Тетяні Дмитрівні
Міжфракційному депутатському об'єднанню "Рівні можливості"
Віце-прем’єр-міністру, Міністру охорони здоров’я України
Богатирьовій Раїсі Василівні
 Голові Адміністрації Президента України
Льовочкіну Сергію Володимировичу
Першому заступнику Голови Адміністрації Президента України
Акімовій Ірині Михайлівні
 
 
 
Ми, представниці провідних жіночих громадських організацій, які об’єднують тисячі жінок України та представниці й представники громадських організацій інших напрямів висловлюємо своє обурення та глибоке занепокоєння нещодавнім зверненням керівників Української Греко-Католицької та Римо-Католицької церков до народних депутатів щодо законодавчої заборони штучного переривання вагітності (абортів) в Україні, а також відвертим перебільшенням та маніпуляцією даними щодо масштабів поширення цього явища в Україні.
 
Оперуючи мовою фахової інформації та обґрунтованих фактів, дозвольте поінформувати Вас про реальний стан речей та прокоментувати можливі наслідки та загрози такої ініціативи як для репродуктивного здоров’я жінок України, дотримання прав людини, так і для міжнародного іміджу нашої держави в цілому.
 
Абсолютно безпідставно була названа кількість 40 млн. абортів, здійснених протягом 20 років незалежності України. Натомість, офіційні статистичні дані свідчать про неухильне, у 6-7 разів, зменшення кількості абортів за останні 20 років. Якщо в 90-х роках цим методом намагались регулювати кількість дітей в сім’ї близько 1 млн. жінок, то у 2011 р. було здійснено 156 193 аборти. Крім того, на тлі зниження частоти абортів у жінок репродуктивного віку частота пологів має стійку тенденцію до зростання. Починаючи з 2001 року, частота пологів перевищує частоту абортів, у 2011 році кількість пологів склала 492 218, кількість абортів - 156 193, з них небажана вагітність (аборти легальні за бажанням жінки, кримінальні) - 101 212. Загальна кількість пологів за період незалежності України склала 9 794 856.
 
Ми також вкрай здивовані та стурбовані подальшим розвитком подій, спричинених цими емоційними та необґрунтованими заявами, зокрема реакцією окремих представників Верховної Ради України – органу законодавчої влади в Україні, задекларованого Конституцією України як незалежна і самостійна гілка влади, і поданням Андрієм Шкілем, представником Блоку БЮТ та членом комітету ВР з питань закордонних справ, законопроекту, яким пропонується заборонити аборти, крім тих випадків, коли це загрожує життю вагітної жінки. Вважаємо, що такі заклики та ініціативи є відкритим порушенням прав людини, принципів соціальної справедливості, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини, дискримінацією жінок та позбавлення їх права на репродуктивний вибір та планування сім’ї, які несуть загрозу їхньому здоров’ю та благополуччю.
 
Україна є однією з найбільших країн в Європі за територією, чисельність населення якої неухильно зменшується – з 52 мільйонів у 1989 році до 45,8 в 2011 році, з яких близько 12 мільйонів складають жінки репродуктивного віку (15-44 років). Проте очевидно, що не аборти, а низька народжуваність, міграція, серцево-судинні захворювання, алкоголізм, наркоманія, швидкі темпи поширення епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, низькі показники соціально-економічного розвитку є основними причинами цього явища.
 
Лише за офіційною статистикою 28,1% українських громадян живуть за межею бідності офіційно встановленої на рівні 922 гривень на одну людину в місяць. Найважча ситуація спостерігається в сільській місцевості, де майже 40% населення живуть за межею цього мінімуму. Економічні негаразди сьогодні призводять до ще більшого зниження рівня життя населення, а також суттєво обмежують доступ до сучасних методів контрацепції. Остаточно позбавити жінок доступу до легальної медичної допомоги у випадку небажаної вагітності, означає змусити їх шукати допомоги у кримінальній площині, що неминуче призведе до каліцтв та материнської смертності.

 
Дозвольте також нагадати вам, що досвід таких ініціатив вже мав свої трагічні наслідки, оскільки у 1936 р. в СРСР було заборонено аборти, що за вкрай обмеженими даними офіційної статистики призвело до збільшення смертей від абортів до 70% на початку 1950-х рр. та зростання кількості дітовбивств. За складних соціальних та матеріальних умов, у яких знаходилася більшість населення країни, це лише викликало лавиноподібне збільшення кількості кримінальних абортів зі страшними наслідками для здоров’я та життя жінок. У 1956 р. аборти в Україні було юридично легалізовано, що без сумніву сприяло зменшенню кількості кримінальних абортів та пов’язаною з ними материнською смертністю.
 
Хочемо також застерегти, що заборона абортів несе загрозу невиконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань у сфері дотримання прав людини, захисту та збереження її репродуктивного здоров’я та прав. Збереження репродуктивного здоров'я нації проголошено Україною одним із пріоритетних напрямків державної політики, що базується на принципах плану дій Міжнародної конференції з народонаселення і розвитку (Каїр, 1994) та спрямований на забезпечення загального доступу до послуг з охорони репродуктивного здоров'я. Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання досягти Цілей розвитку тисячоліття, в тому числі Мети 5 – поліпшення здоров'я матерів та зменшення материнської смертності до 2015 року.
 
Логічним продовженням системної та послідовної діяльності Уряду України з виконання ключових ратифікованих міжнародних документів у цій сфері стало ухвалення документів, складених у відповідності до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та направлених на покращення стану репродуктивного здоров’я населення України, зниження рівня материнської смертності, кількості абортів і післяабортних ускладнень. Зокрема, державою було розроблено та ухвалено Національну програму «Планування сім’ї» (1995-2000), Національну програму «Репродуктивне здоров’я 2001-2005», а 26 грудня 2006 р. Кабінетом Міністрів України було затверджено Національну програму «Репродуктивне здоров'я нації» до 2015 року. Результатом її виконання стало створення в Україні потужної служби планування сім’ї, завдяки чіткій організації роботи якої вдалося суттєво вплинути на зниження кількості абортів в країні.
 
Сьогодні, на тлі стабільної тенденції до зменшення кількості абортів відбуваються позитивні зміни у зменшенні кількості позалікарняних абортів, що свідчить про наявну доступність до цієї послуги в закладах охорони здоров’я. Незважаючи на те, що кількість абортів в Україні щороку зменшується, цей показник все ще залишається високим в Україні (13,94 абортів на 1000 жінок репродуктивного віку) порівняно з іншими країнами Західної Європи (5,0 абортів на 1,000 жінок). Відповідно до висновків МОЗ та ВООЗ, в Україні все ще має місце низька якість медичних послуг у випадку небажаної вагітності та поширено застосування процедур небезпечного аборту. Отже залишається ще чимало проблем в цій сфері, масштаби яких значно збільшаться із забороною аборту.
 
Вирішення проблеми небажаної вагітності та абортів, насамперед, має бути пов’язано з посиленням профілактичних заходів, широкою просвітницькою роботою та доступом до сучасних методів планування сім’ї. Збереження репродуктивного здоров’я нації залежить від удосконалення законодавчої бази, забезпечення якісної медичної допомоги, підвищення кваліфікації медичного персоналу, модернізації клінік та забезпечення їх сучасним обладнанням, покращення доступу людей до інформації про сучасні засоби контрацепції як ефективного та цивілізованого методу планування сім’ї та попередження небажаної вагітності. Легальна та доступна процедура переривання небажаної вагітності, як крайнього заходу, має бути невід’ємним елементом профілактики небезпечних та кримінальних абортів в Україні, а також правом жінки зробити свідомий інформований вибір та отримати кваліфіковану медичну допомогу у випадку небажаної вагітності, з мінімальними ускладненнями та збереженням репродуктивної функції.
 
На підставі вищевикладеного ми сподіваємося на розуміння, повагу та захист права жінки на репродуктивний вибір.
 
Просимо Вас не допустити ухвалення рішень, які порушують репродуктивні права, а також загрожують здоров’ю та життю українських жінок.
 
З повагою,
Галина Майструк, Голова правління Благодійного фонду «Здоров’я жінки і планування сім’ї»;
Ганна Войнич, МБФ «Український жіночий фонд», в.о. директора;
Наталія Карбовська МБФ «Український жіночий фонд», Голова правління;
Олена Суслова, «Інформаційно-консультативний жіночий центр», голова правління;
Оксана Мірошниченко, Дніпропетровська міська громадська організація «Жіночий інформаційно-координаційний центр», заступниця голови правління;
Елла Ламах, голова Всеукраїнської громадської організації «Центр – Розвиток демократії»;
Тетяна Ісаєва, Музей історії жіноцтва, історії жіночого та ґендерного руху;
Світлана Дубина,голова правління Вінницької ГО "Інформаційно - просвітницький центр "ВІСЬ";
Світлана Гаращенко, голова ґендерного центру "КОЛО" 
Тетяна Бурейчак, соціологиня, викладачка Львівського національного університуту ім. І.Франка;
Тетяна Іваніна, виконавчий директор Полтавського обласного осередку Ліги соціальних працівників України; 
Марта Чумало, заступниця голови Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи"; 
Марта Чумало, заступниця голови Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи";
Оксана Кісь, ЛМГО Науково-дослідний Центр "Жінка і суспільство", голова; 
Надія Парфан, культуролог, перекладачка, учасниця "Феміністичної Офензиви"; 
Лайма Гейдар, Голова Ради ІОЦ "Жіноча Мережа";
Оксана Брюховецька, художниця, дизайнерка Центру візуальної культури НаУКМА; 
Олена Дмитрик, учасниця "Феміністичної Офензиви";
Оксана Порайко, Директорка БФ "Центр підтримки ініціатив"; 
Олена Овчиннікова, Голова правління громадської організації "Нова хвиля для кращого майбутнього";
Лариса Гунько, Голова правління Центру підтримки громадських ініціатив "Чайка" , місто Рівне;
Анна Хвиль, аспірантка кафедри культурології НаУКМА, співробітниця Центру візуальної культури, учасниця "Феміністичної офензиви" ;
Олена Гаращенко, Голова Кіровоградської обл. інформаційної жіночої служби;
Тамара Марценюк , соціологиня, викладачка НаУКМА;
Анастасія Безверха,  докторантка та викладачка Школи журналістики, НаУКМА, Київ;
Вікторія Тимошевська, директор програми "Громадське здоров'я", Міжнародного фонду Відродження, лікар, магістр; 
Ольга Полянська, феміністка, студентка, м. Харків ;
Наталія Художник, керівник громадської організації " Веселка";
Наталія Байдюк, Координатор Центру гендерної освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького; 
Людмила Вольська, Голова Славутицької міської громадської організації жінок СОІУ ;
Євгенія Луценко, Центр соціальних і гендерних досліджень "Нове життя" ;
Людмила Лобанова, Голова Всеукраїнського жіночого центру інформації та соціально-економічної адаптації ;
Марина Вороніна, історик,доцент ХНПУ імені Г.С.Сковороди,
Олена Стрельник, доцентка кафедри соціальної роботи Полтавського інституту економіки і права Університету "Україна";
Ольга Бєляєва, медичний психолог БФ "Віртус";
Леся Пагуліч, учасниця "Феміністичної Офензиви";
Ольга Білецька, Голова Харківської міської організації"Жіноча громада";
Наталія Тихонова, керівник Красноармійської міської Ліги ділових і професійних жінок;
Оксана Бойчук, Голова Правління молодіжної організації "Перспектива", викладач інститут "Україна", психолог, психотерапевт;
Володимир Козлов;
Людмила Галліна, голова громадської організації "Спільна справа";
Ірина Кудря; 
Людмила Костенко, Черкаський жіночий центр; 
Вікторія Кузьміна, Черкаський жіночий центр; 
Марія Алєксєєнко;
Ігор Кухарчук, ГО "Чернівецький міський Центр захисту приватних підприємців і підприємств малого бізнесу";
Наталія Батракова, Асоціація жінок-депутатів місцевих рад Чернівецької області ;
Олександра Дворецька, Кримський правозахисний центр "Дія" ;
Лариса Магдюк, незалежний експерт;
Олена Кальницька-президент ВЖЄО "Проект Кешер"; 
Анна Котенко, Рівненське обласне відділення ВБО "Всеукраїнська мережа ЛЖВС";
Галина Корнієнко, Черкаський жіночий центр; 
Аліна Верховська, Проект Кешер; 
Надія Волкова, Черкаський жіночий центр;
Ольга Дудіна,  ВБО "Всеукраїнська мережа ЛЖВ"; 
Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страда-Україна";
Марія Байрачна, голова НДО "Місто майстрів";
Горова Л.О., президент-голова Правління Донецької обласної Ліги ділових і професійних жінок; 
Марфа Скорик , Київський інститут гендерих досліджень 
Сусанна Мустафаєва,  Симферопіль; 
Ольга Павленко;
Наталія Токарева; 
Ольга Жукова, голова молодіжної організації "Нова генерація", м.Херсон;
Лариса Польська, Херсонська обласна організація Всеукраїнської громадської організації "Дія";
Наталя Чермошенцева , МО "Нова генерація";
Катерина Черепаха;  
Олена Микитась, Херсонський обласний центр "Успішна жінка";
Жанна Эберт, Херсонская женская инициативная группа "FeminaRight";
Ірина Чорнобривець, Жіноча МГО Київський осередок
Ольго Безкоровайна, Херсонська обласна організація Організації солдатських матерів України;
Наталія Козлова



 

Переглядів: 2957 | Додав: tais | Рейтинг: 5.0/5 |
Всього коментарів: 711 2 3 ... 7 8 »
71  
Жінка з чоловіком роблять СВІЙ ВІЛЬНИЙ ВИБІР перед тим як починають КОХАТИСЯ, а не коли жінка вагітна. Не хочеш дитини, не кохайся. Ти не тварина, яка керується інстинктами. А хочеш приємностей – роди!!!

70  
Керівник громадської організації МАРТІН-клуб, Макіївка

69  
Наталія Ісаєва,голова правління Кіровоградського обласного відділення БО "Всеукраїнська Ліга "Легалайф"

68  
ВМГО "Фундація Регіональних Ініціатив" (ФРІ)

67  
голова "української асоціації богинь". Підтримую.

66  
підтримую

65  
Поддерживаю

64  
Ольга Безкоровайна
Херсонська обласна організація Організації солдатських матерів України

63  
Підтримую!
Жіноча МГО Київський осередок

62  
Херсонская женская инициативная группа "FeminaRight"

1-10 11-20 21-30 ... 61-70 71-71
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Понеділок, 11.12.2017, 15:30
Вітаю Вас Гость

Категорії

Новини музею [60]
Акції та звернення [51]
16 днів проти насильства [20]
Всесвітня кампанія
100-річчя 8 березня [7]
Жіночі сторінки історії [10]
календар знаменних та пам’ятних дат
Новини Всеукраїнської мережі Центрів гендерної освіти ВНЗ [46]

Вхід

Календар новин

«  Березень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Пошук

Партнери


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0