3 лютого 2016 року у Верховній Раді України відбулося експертне обговорення «Забезпечення представництва жінок у контексті виборчої системи», організоване Міжнародною фундацією виборчих систем, Європейською комісією за демократію через право (Венеціанською комісією), Національним демократичним інститутом – спільно з Верховною радою України,  за підтримки Американської агенції з міжнародного розвитку та Уряду Канади.

У заході взяли участь народні депутати України, європейські парламентарі, представники центральних виконавчих органів влади, організацій громадянського суспільства, міжнародні  та національні  експерти з виборчого права та гендерної рівності.

Модерували обговорення Ірина Суслова, голова підкомітету з питань гендерної рівності  та недискримінації Комітету ВРУ з питань  захисту прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин, та Лариса Кобелянська, к.філос.н., національний експерт з питань гендерної рівності.

У вступному слові Ірина Суслова підкреслила актуальність забезпечення рівноправного представництва жінок і чоловіків у прийнятті політичних рішень для України; навела переконливі аргументи необхідності запровадження гендерних квот та законодавчого визначення відповідальності за їх недотримання; зазначила важливість інституалізації гендерної рівності у партійних структурах, процесах і практиці. 

Було підкреслено, що Україна, як член РЄ, визнала цінності демократії, верхо­венства права та прав людини, які лежать в основі діяльності РЄ, тому взяла на себе зобов’язання виконувати Резолюції РЄ, Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи, Парламентської асамблеї РЄ, Венеціанської комісії, Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, Конгресу місцевої та регіональної влади – стосовно  збалансованого представництва жінок і чоловіків у процесі прийняття політичних та суспільних рішень, участі жінок у виборах,  належної практики у виборчих справах, належної практики щодо політичних партій.

Своїми напрацюваннями щодо узагальнення знань та кращих практик збільшення представництва жінок у контексті виборчої системи поділилися професор  Університету Північної Кароліни, міжнародний експерт  IFES Ендрю Рейнольдс; старший юрист Венеціанської комісії, доктор права і доктор філософії Амая Убеда; експерт  з питань ґендерної рівності і прав людини Ради Європи, одна з авторів Рекомендацій РЄ (2003) державам-членам щодо збалансованого представництва жінок і чоловіків у процесі прийняття політичних та  суспільних рішень Діан Буньян; член Парламентської асамблеї Ради Європи, голова Комітету з питань рівності та запобігання дискримінації Елена Сентемеро; директор представництва IFES в Україні Пітер Ербен; заступник директора Національного Демократичного Інституту (NDI) в Україні Ієн Вудвард.

Експертні позиції  та рекомендації щодо законодавчого закріплення квот та санкцій за їх недотримання в умовах реформування українського виборчого законодавства висловили народний депутат України, співголова МФО «Рівні можливості» Альона Бабак, президент Інституту виборчого права Юрій Кульчицький; старший юридичний радник IFES-Україна Денис Ковриженко, заступник Голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера та ін.

    Олена Єна, старший менеджер Програми Жінки-Лідери Національного демократичного інституту ознайомила присутніх з  результатами  та висновками дослідження громадської думки стосовно розширення участі жінок у політиці, зокрема, шляхом застосування квот. Було зазначено, що з кожним роком сприйняття суспільством питання рівноправної участі у прийнятті рішень  змінюється, і  згідно результатів дослідження, проведеного НДІ у 2015 році, 43 відсотки респондентів вважають, що частка жінок у Парламенті має складати  не менше 50-60 відсотків, тому, на думку Олени Єни,  настав час ставити питання про запровадження квот на рівні 40-50 відсотків.  

Член Правління ВГО «Жіночий консорціум України», професор Оксана Ярош поінформувала про результати гендерного моніторингу місцевих виборів 2015 року в Україні, що проводився ЖКУ за підтримки Міжнародного інституту демократії та підтримки виборів;   Мілена Горячковська, експерт ВГО «Комітет виборців України», зосередила увагу на впливі гендерних квот, запроваджених у Законі України «Про місцеві вибори», на представництво жінок у місцевих радах.

В обох виступах підкреслювалася необхідність запровадження санкцій за невиконання норм закону; зазначалося при цьому, що  формального дотримання квот під час реєстрації списків кандидатів недостатньо для забезпечення жінкам рівних можливостей вести виборчу кампанію і бути обраними.

У ході обговорення визначалися переваги та слабкі сторони законодавчо закріплених (юридичних) квот, включених до Конституції та/або виборчого законодавства країни, та  партійних квот, які добровільно приймаються політичними партіями; особливості застосування квот у системах з відкритими та закритими списками; наводилися приклади застосування різного типу квот у різних країнах: чергування жінок-чоловіків (блискавка-застібка) у номінуванні і результаті (Косово); чергування кандидатур (блискавка-застібка) у списках (Індонезія, Перу); просто  квота  у списках (Польща, Бразилія, Чилі), «орієнтованої на результат» квоти, яка передбачає застосування системи «найкращого переможеного» (із заміною кандидатів перепредставленої статі кандидатами недопредставленої статі).

Зазначалося, що застосування обов’язкових квот у поєднанні з упорядкуванням списків або правилами розміщення, особливо система «блискавки» чи «зебри», в найбільшій мірі сприяє збільшенню  представництва жінок.

Підкреслювалося значення закріплення принципу збалансованого представництва у Конституції, наводилися приклади збільшення представництва жінок за рахунок конституційних норм (Франція).

Велика увага приділялася питанню застосування санкцій за недотримання норм закону щодо забезпечення рівних можливостей участі жінок і чоловіків у виборчому процесі.

Дискутувалися переваги і недоліки застосування юридичних санкцій у вигляді відмови у реєстрації виборчих списків, та фінансових санкцій - у поєднанні з механізмом фінансового заохочення.

Зазначалося, що фінансові санкції і заохочення можуть застосовуватися  в Україні і щодо  дотримання квот у партійних списках (штрафи чи збільшення державного фінансування, як це практикується, зокрема, у Франції, Португалії ), і щодо політики і діяльності партій із забезпечення ГР.

На переконання більшої частини учасників обговорення, санкції необхідні, але слід виважено підходити до їх вибору та застосування. 

Наскрізним під час експертного обговорення було питання важливості  усвідомленого ставлення партій до забезпечення рівності, їх політичної доброї волі збільшувати представництво жінок; відповідальності партій за посилення жіночої політичної участі, за врахування питання  рівності в середині партій; запровадження програм підтримки кандидаток та обраних жінок.

Висновки та пропозиції:

Законодавче закріплення гендерних квот - важливий і дієвий механізм забезпеченні рівноправної участі жінок і чоловіків у прийнятті політичних і суспільних рішень.

Запровадження квот сприяє оновленню системи рекрутингу, забезпечує розширення можливостей жінок брати участь у політичному житті країни, привертає увагу суспільства до питання паритетного представництва, цінності жіночої політичної участі.

Разом з тим нагальною є необхідність визначення законодавчих механізмів відповідальності, чіткого визначення санкцій за недотримання квот; невиконання партіями норм закону щодо врахування питань рівності  у структурах, політиці та практиці.

Актуальною  є потреба запровадження програм, спрямованих на зміну свідомості, розвиток гендерної культури партійного керівництва; програм заохочення і підтримки жінок.

Заохочуючи жінок до участі у виборах, збільшуючи представництво жінок,  партії:

• створюють позитивні рольові моделі у суспільстві, що сприяє подоланню негативних стереотипів про роль жінок у політиці,посиленню значимості жіночої політичної участі;

• отримують можливість розширити і оновити партійний склад за рахунок залучення жінок-професіоналів у різних сферах, активісток;

• < >ормують професійне політичне середовище, де створені умови для розширення політичного порядку денного, конкуренції ідей, нових сфер впливу; покращують свій імідж і репутацію у суспільстві;
• створюють фундамент для врахування думки жінок у визначенні пріоритетів розвитку країни, прийняття більш виважених рішень, більш відкритої політики, яка братиме до уваги потреби всіх груп населення.

• Найголовніше – в основу розбудови партій закладають європейські цінності справедливості, верховенства права, поваги до прав людини, чим роблять вагомий внесок у зміцнення демократичного суспільства.

Кроки для розширення участі жінок у політиці:

• Інституціалізація питань ГР: включення положень щодо дотримання рівності до статутів, програм та стратегій партій; визначення пріоритетів та плану дій; здійснення регулярного гендерного аналізу; виділення окремої статті бюджету на програми із забезпечення рівності  та ін.
• Моніторинг діяльності із забезпечення ГР: кількість жінок у списках, на виборних посадах; активність жінок (кількість поданих законопроектів, виступів, депутатських запитів) жінок-депутаток; в тому числі активність, спрямована на просування питань ГР.

• Запровадження програм підтримки кандидатокта новообраних жінок, (навчання, наставництво, стажування).

• Запровадження заходів з розширення доступу жінок-кандидаток  до ресурсів (створення внутрішньопартійних фондів на підтримку жінок-кандидаток, формування спеціальних мереж по збору коштів на  ведення кампанії тощо).

• Продовження співпраці з жінками, що балотувалися до місцевих рад, але не були обрані (тренінги включення жінок до бази данихпрофесіоналів і активістів).

• Підтримка створення мереж і коаліцій жінок-політиків та активісток ГС.

• Співпраця з організаціями ГС, експертним середовищем для просування ідеї паритетного представництва, цінності жіночої політичної участі; формування єдиного підходу до оцінки внесків жінок, позитивного ставлення до жінок-політиків. 
• Участь в управлінні на національному і місцевому рівнях з врахуванням гендерних підходів; ініціювання здійснення систематичного гендерного аналізу,  врахування результатів аналізу при розробці програм розвитку, спрямованих на збалансування можливостей жінок і чоловіків.

Пропозиції стосовно законодавчих змін:

• Закласти принцип паритетного представництва статей у прийнятті політичних та суспільних рішень  та можливість застосування позитивних дій у Конституцію України.

• У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» і, відповідно, у виборчому законодавстві чітко визначити механізми відповідальності, санкції/заохочення  за недотримання квот; за невиконання партіями, органами адміністрування виборами  норм закону щодо врахування питань рівності  у структурах, політиці та практиці.
• Законодавчо закріпити застосування фінансового заохочення (збільшення державного фінансування, премії, пільги) - за збільшення чисельності не лише номінованих, а обраних жінок.
• Законодавчо закріпити обов’язкові квоти у поєднанні упорядкуванням списків/ правилами розміщення; обрати варіанти, які в найбільшій мірі забезпечать збільшення  представництва жінок - відповідно до  виборчої системи.
• Законодавчо закріпити  відповідальність виборчих комісій щодо контролю за дотриманням  квот, забезпечення рівності протягом всього виборчого циклу (контроль за включенням питань ГР до  процедури реєстрації, планів забезпечення безпеки,  звітів зі спостереження за виборами, процедури вирішення спорів;  дотримання  гендерного балансу в органах адміністрування виборів; ведення гендерно-розрізненої статистики; організація навчання членів комісій з питань ГР тощо).

Включення питань гендерної рівності у виборчий процес  сприятиме посиленню соціальної та ґендерної чутливості політики, зміні парадигми розвитку країни,  в центрі якого – людина.