09:50
1 березня розпочався Місяць жіночої історії

Жіноча історія. Це те, про що не прийнято говорити у повсякденному житті. Історичні події сховалися за ширмою побуту, яка так рідко відкривається, бо жіноча історія вважається неважливим та другорядним. Але історія — це не те, що можна приховати назавжди. Вона творилися і твориться. Кожного дня суспільство зіштовхується зі спадщиною, яку для нього залишила жіноча історія, однак частіше за все залишається непомітною.

Скільки труднощів і сил було покладено тільки на те, щоб жінки могли одягатися так, як зручно, а не так, як це прийнято в суспільстві. Щоб вони мали право голосу, право на отримання вищої освіти, право на самостійні мандрівки та навіть право на заняття спортом, який доволі довго вважався справою не для «слабкої статі». І це тільки крихта того, що прийшлося виборювати жінкам на великому шляху, який був прокладений за надію, що колись жінок не будуть сприймати за речі, і вони теж матимуть місце під сонцем, а не під дахом хатньої роботи. Про це тільки починають говорити і писати, однак рідко згадують на телебаченні, ця тема продовжує замовчуватися на молодіжних платформах, а якщо і підіймається — критикується.

Боротьба за звичайне людське життя, якого заслуговує кожна людина незалежно від статі, ведеться і зараз. Але те, чого вже вдалося досягнути, дійсно спонукає йти далі, не зупинятися попри ті труднощі, які затримують просування на цьому шляху. На розповідь про всі події цієї складної боротьби, напевно, не вистачить книги й, навіть, не одної. Однак, щоб розуміти те, що відбувається сьогодні, потрібно повернутися у минуле і переосмислити, чому першого березня розпочинається Місяць жіночої історії, який відзначається з 1987 у США, Австралії, Великобританії, а також у Франції і багатьох інших країнах, в тому числі і в Україні.

Наприклад, у Сполучених Штатах Америки жіноча історія входить до шкільної і університетської програми, і кожного року в Нью-Йорку традиційно святкується цей місяць у рамках культурних програм, в прагненні не тільки відзначити досягнення жінок, а також проілюструвати актуальні проблеми сьогодення з поміччю колективного перегляду кіно або відкритих лекцій на різноманітні теми на кшталт: «Жінки в політиці», «Жінки у світі сюрреалізму» та багато і багато інших.

В Україні також вдаються до таких заходів, і з кожнім роком небайдужих стає все більше. Все це могло і далі лежати у шухляді, але у 1832 італійська балерина Марія Тальоні першою в світі станцювала у балетній пачці, у 1857 пройшов бурхливий марш текстильниць за кращі умови праці в Нью-Йорку.

У 2010 німецька соціалістка Клара Цеткін запропонувала відзначати 8 березня День боротьби жінок за свої права. Канадійка Мері Сміт у 1921, вступивши на посаду міністра в провінції Британська Колумбія, стала першою жінкою-міністром в історії Британської імперії. У 1960 у Швейцарії жінки отримали право брати участь у муніципальних виборах, а у 1971 отримали права голосувати та обиратися на федеральні посади.

У 1973 жінки вперше були допущені в зал Лондонської фондової біржі, а 1975 році Ханна Данкан і Меррі Нарр на двомісному планері Швейцер SGS-2-32 встановили найстаріший із затверджених ФАІ рекордів висоти для одно- і двомісних планерів з жіночими екіпажами — 10809 м. У 1975 ООН оголосила 8 березня як Міжнародний жіночий день.

Всі ці події – події березня у різні роки, але сутність їх одна — боротьба за краще життя, не сховане у шафі. І все це було досягнуто тими, хто не боялися висловлювати власні міркування відкрито, займалися просвітницькою діяльністю, виходили на демонстрації, не зважаючи на соціальне осудження, гніт, переслідування та виборювали права не тільки для себе, а й для майбутніх поколінь.

Те, що існує на сьогодні— лише намистинка тієї праці, яку поклали суфражистки дев’ятнадцятого століття в Англії і США, і яку продовжують небайдужі люди сьогодні. А поки, жіноча історія ілюструє, що усі зусилля не були даремними, вона мотивує робити нові кроки вперед і дійсно змушує пишатися тим, що були жінки, які жили, творили, виборювали і попри все позбавили не тільки себе, а ще й майбутні покоління гніту, який продовжувався протягом багатьох століть.

Переглядів: 405 | Додав: dvm | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Субота, 20.04.2024, 03:03
Вітаю Вас Гость

Категорії розділу

Новини музею [64]
Акції та звернення [63]
16 днів проти насильства [21]
Всесвітня кампанія
100-річчя 8 березня [7]
Жіночі сторінки історії [10]
календар знаменних та пам’ятних дат
Новини Всеукраїнської мережі Центрів гендерної освіти ВНЗ [46]

Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Березень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Статистика


Онлайн всього: 15
Гостей: 15
Користувачів: 0