У 2008 році в Україні з’явилася нетипова громадська організація - жіночий рух FEMEN, який відзначився екстраординарним форматом громадянського самовираження. Епатажні акції протесту FEMEN на соціальні теми отримали неоднозначну оцінку серед світової громадськості. Про завдання та цілі українських неофеміністок, філософію нестандартних протестів - у розмові з активісткою FEMEN Інною ШЕВЧЕНКО. - Інно, розкажіть, як почалася Ваша діяльність в FEMEN, і як пройшла перша акція протесту з Вашою участю?
- Іду я якось Хрещатиком, а тут грім, блискавка і голос зверху говорить мені, що я маю піти в FEMEN. Всі чомусь уявляють, що щось таке має трапитись, щоб стати активісткою нашого руху. Але, все набагато нудніше. Ця історія почалося з громадської діяльності у школі, університеті і, мабуть, прагнення незалежності ще з самого дитинства. Я просто не змогла змиритися з тим, що мене сприймають як товар, коли я, начебто, гордо заявляю, що – українка. А якщо я назвусь англійкою, то навіть думка така не промайне, - чому? А ще якось не хочеться мені все життя вважати, що нічого крім варіння борщу, прання та роботи, наприклад, у сфері обслуговування, я не заслуговую, тому що я жінка у державі на ім’я Україна. От так все і сталося. Не погодилась і почала займатись жіночим рухом FEMEN.
Якщо чесно, свою формально першу акцію я точно не пам’ятаю, тому що сама ще тоді не усвідомлювала проти чого протестую. Своїм першим протестним виходом вважаю акцію проти відсутності жінок у тоді новому Кабміні. На цьому заході мене вперше заарештували, та саме після цього протесту мене звільнили з роботи.
-Чим Ви займалися до створення FEMEN, і які у вас були життєві плани? Як FEMEN змінив Вас і Ваше життя?
-До діяльності в русі я навчалася в університеті імені Тараса Шевченка. Займалася студентським парламентом на факультеті та працювала у прес-службі Київської міської державної адміністрації, звідки мене і звільнили після акцій протесту, за що я щиро вдячна.
- Чому FEMEN так активно використовує протести у епатажній формі топлес і що це символізує?
- А чому б і не використовувати саме цю форму? Я жінка, що протестує. І я хочу про це заявити, тому і роблю це своїм тілом. FEMEN прагне наголосити на тому, що нам не слід одягати чоловічі костюми, щоб мати більше можливостей. Нам треба навчити людей навкруги сприймати жінок такими, якими вони є від природи: гарними, сексуальними, сильними, голими, босими та у вінках.
Насправді, наш рух не використовує нічого парадоксального для жіночого активізму. Ми застосовуємо всі ті ж знання, ще з часів суфражисток, та вміло поєднуємо їх з сьогоднішніми потребами. Україні слід відкрити очі і показати, якою вона є голою!
- Рух FEMEN активно проявляє свою позицію не лише в гендерних питаннях, але й в сфері комунальних послуг, релігійних питань, проблемах міжнародної політики. Чим викликана така розгалужена діяльність руху і чи не є піар самоціллю ваших акцій протесту?
- Ми жіночий рух, ідея якого полягає у вихованні активної та незалежної жінки, у вихованні культури жіночого протесту. Ми вважаємо, що жінка має цікавитись всім, а тим паче, має фігурувати як в політиці, так і в соціальній сфері. Ми демонструємо такий собі гіпертрофований образ активної жінки, щоб виховати нове покоління жінок.
- Яких практичних результатів досягнуто за кілька років діяльності руху FEMEN? Чи Вам є чим пишатися у сфері захисту прав жінок та реалізації поставлених завдань?
- Перш за все, Україні слід пишатися тим, що саме тут народжується новий фемінізм, який скоро вже будуть вивчати у школах та ВУЗах. Ми пишаємось тим, що сьогодні Україна відома не проститутками, а дівчатами, що боряться проти цього, і байдуже, що вони голі та смішні.
Ми лякаємо, і кращого слова тут не підібрати, секс-туристів. До прикладу, одіозний Грег, який виграв українку у вікторині на новозеландській радіостанції, а потім відмовився приїжджати за «подарунком», тому що злякався дівчат, які протестували проти такого відношення до них, - і це були FEMEN. З нашої ініціативи у Верховній Раді був поданий законопроект про криміналізацію клієнта проститутки, але він так і повис в повітрі, адже наші державні обранці не хочуть забирати у себе свій же хліб.
- Як ставляться до ваших активних дій та топлес-протестів ваші родичі, знайомі, однокласники? Чи не відобразилася Ваша громадська діяльність в FEMEN на особистому житті?
- Мене приємно вражає наявність прихильників та опозиціонерів моєї справи. Є такі й такі. Батькам довелось змиритись. Знайомим, що не зрозуміли, довелось зникнути і залишитись зі своєю думкою десь там.
А щодо особистого життя, то все добре, поруч з активісткою мого руху може бути лише розумний, самодостатній і впевнений чоловік, який підтримає і зрозуміє важливість і необхідність нашої справи та нормально сприйме моє бажання віддавати себе великій справі, а не одній маленькій людині. В цьому сенсі нам, фемінам, мабуть, пощастило.
- Інно, які Ваші подальші плани на майбутнє? Чи плануєте продовжувати займатися громадською діяльністю, а, може, хотіли б працювати за спеціальністю?
- Маю один чіткий план – бути FEMEN. Хочу, щоб за декілька років у кожній європейській столиці з’явились представниці нашого руху. Бажаю, щоб FEMEN став новим способом поведінки. Носієм цього я і планую бути далі. А якщо вас цікавлять чоловік, діти і борщ, - в моєму майбутньому, звичайно, все це буде, але після того як пройде жіноча революція і Україна стане на підбори та одягне вінок, - от тоді й можна.
Розмовляв Валерій МАЙДАНЮК
| |
| |
Переглядів: 1705 | |
Категорії розділу | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Пошук |
---|
Вхід на сайт |
---|
Статистика |
---|