Каталог статей

Головна » Статті » Ґендерна журналістика

Корекційні програми для кривдників запроваджені, але не діють

Робота студентки Харківської державної академії дизайну і мистецтв Інни Балагур
Робота студентки Харківської державної академії дизайну і мистецтв Інни Балагур
В Україні завершується кампанія "16 днів проти насильства". Кожен день, починаючи з 25 листопада (Міжнародного дня проти насильства щодо жінок) і до 10 грудня (Міжнародного дня прав людини) нагадував, що будь-які форми насильства у громадській чи приватній сферах є неприпустимими. Всесвітня кампанія "16 днів проти насильства" була ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства ще у 1991 році. Україна ж приєдналася до цієї ініціативи лише в 2000 році. Зазвичай під час акції проводяться різноманітні заходи, проте так сталося, що цьогоріч у всіх на вустах інша кампанія – виборча.
 

Несмачний суп чи віктимна поведінка?
Упродовж п’яти років в Україні діє Національна "гаряча лінія" з питань запобігання насильству та захисту прав дітей – 8 800 500 33 50. Усі дзвінки в межах України є безкоштовними. Людям надають фахову соціально-психологічну, інформаційну і юридичну підтримку (можливий навіть судовий супровід). Також, зателефонувавши, можна отримати консультації щодо порушення прав дитини і щодо безпечної поведінки дітей в Інтернеті. Дуже важливо, що "гаряча лінія" надає номери телефонів дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах дітей, різноманітних соціальних служб та громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства та займаються захистом прав дитини. За словами Маріанни Євсюкової, директорки юридичного департаменту Центру "Ла Страда-Україна", тільки за цей рік на "гарячу лінію" зателефонували понад три тисячі людей :
- Якось мені довелося відповідати на дзвінки і консультувати. Тоді ще не було внесено поправки до закону про попередження насильства в сім’ї. Телефонує мені якась жінка і розповідає, що її вже втретє побив чоловік, але цього разу, коли вона звернулася в міліцію, дільничний інспектор вручив їй якесь попередження. Я зрозуміла, що йдеться про віктимну поведінку і запитую в жінки, що ж вона такого зробила. "А я сказала, що чоловік мене побив, бо я приготувала несмачний суп" – чую у відповідь.
Мар’яна Євсюкова також зауважила, що сьогодні інститут віктимної поведінки скасовано. Зміни до закону набули чинності з 1 січня 2009 року. Проте після цього ще впродовж чотирьох місяців дільничні інспектори на Харківщині продовжували виписувати жінкам попередження щодо віктимної поведінки. Про це говорить Ганна Христова, кандидат юридичних наук, викладач Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Вона брала участь у розробці закону про попередження насильства. Власне, Україна, однією із перших держав колишнього Радянського Союзу ухвалила Закон «Про попередження насильства в сім‘ї». Це сталося у 2001 році. Однак, як зазначають правозахисники, головна хиба цього закону в тому, що жертва насильства має не тільки заявити, а й довести, що проти неї скоїли злочин. А за кордоном, навпаки, звинувачений мусить доводити, що він не розпускав руки. Крім того, змінами до Закону «Про попередження насильства в сім‘ї»від 1 січня 2009 року збільшено розмір штрафів та передбачено обов'язкове проходження корекційної програми для кривдника. Проте дієвість цих заходів видається сумнівною:
- Звісно, це добре, що вже запроваджено корекційні програми, як заходи впливу на кривдника. Проте механізм застосування програм тільки розробляється. Тому все виглядає так: є випадок насильства, приїздить дільничний, опитує, видає офіційне попередження щодо неприпустимості повторення інциденту і їде собі. Щоправда, сім’ю ставлять на профілактичний облік. Зрозуміло, що корекційні програми — це не панацея, відсоток повторення застосування насильства після психологічної корекції великий. Проте це краще, ніж 51 гривня штрафу! Ось уже десять років я працюю із дільничними інспекторами, проводжу для них тренінги. Вони мене уважно слухають, а потім кажуть: "Це добре, але в мене є 20 сіл і одне авто на весь районний відділок, яке мені інколи дають, а інколи не дають". Тобто, є серйозний брак ресурсів, - констатує Ганна Христова.
Власне, важко говорити про якість роботи, коли середня заробітна плата у дільничного інспектора на Харківщині - 1700 гривень. Вже не кажучи про важливість якихось елементарних курсів підвищення кваліфікації. До речі, у Дніпропетровську відкрили інтерактивну кімнату, де для дільничних інспекторів проводять рольові ігри, вчать їх коректно втручатися у сімейні конфлікти. В інших містах наразі немає подібних програм.
 

День батька не затвердили через кризу
Чому ж існує проблема насильства в сім’ї? Чи є якийсь зв’язок між тим, що чоловік приділяє вихованню дитини лише чотири хвилини на день, не знаючи, що таке відповідальне батьківство, і тим, що він підіймає руку на свою дружину? Експерт із комунікацій проекту Європейського Союзу "Права жінок та дітей в Україні – комунікаційний компонент" Женевьєв Деланой приїхала з Бельгії. Жінка розповіла, що упродовж останнього місяця відвідувала різні регіони України і зробила певні висновки:
- Будемо нашу комунікаційну компанію будувати на позитиві. Варто створювати рольові моделі поведінки для чоловіків. Щоб вони частіше чули про те, що більше часу проводити з власною дитиною – це добре, а ставитися із повагою до дружини – ще краще. І ЗМІ мають стати тією рушійною силою, яка утверджуватиме ці моделі поведінки, або принаймні створить ту критичну масу серед населення, яка допоможе проводити відповідні заходи і ламати існуючі стереотипи щодо поведінки в сім’ї, - говорить бельгійка. Проект, який вона координує, триватиме до грудня 2011 року в п’ятнадцятьох областях України. Особлива увага звертатиметься на домашнє насильство, захист прав дитини та на гендерну рівність у сфері праці.
До речі, щодо утвердження позитивних моделей поведінки для чоловіків. У цьому році до Кабінету Міністрів надходила пропозиція про відзначення Дня батька в Україні. Адже День матері святкують у травні, а Дня батька досі не існує.
- Проте Кабмін відповів, що у зв’язку з фінансовою кризою відзначати День батька недоцільно. Хоча у вересні з ініціативи Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту у всіх регіонах таки відбулися заходи з ушанування татусів. Сподіваюся, що колись в Україні відзначатимуть День батька на офіційному рівні, - каже головний спеціаліст відділу забезпечення гендерної рівності та протидії торгівлі людьми Департаменту сімейної і гендерної політики Наталя Сухорукова.






 

Студенти Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського показують літературно-театральний перформенс у обласній художній галереї. «Я отримала сьогодні квіти. Але сьогодня не День матері та не інший особлививй день. Минулої ночі він бив мене знову. Але я знаю, він шкодує про те, що сталося, тому він і приніс мені сьогодні квіти» (текст Доріс Улендорф)
Студенти Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського показують літературно-театральний перформенс у обласній художній галереї. «Я отримала сьогодні квіти. Але сьогодня не День матері та не інший особлививй день. Минулої ночі він бив мене знову. Але я знаю, він шкодує про те, що сталося, тому він і приніс мені сьогодні квіти» (текст Доріс Улендорф)
 
 
 

Автор: Вікторія Кобиляцька

 

Категория: Ґендерна журналістика | Додав: dvm (14.12.2009)
Переглядів: 960 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Неділя, 04.12.2016, 10:08
Вітаю Вас Гость

Категорії

Актуальне інтерв'ю [29]
Ґендерна журналістика [100]
Аналітика [46]
Дослідження [20]
про нас пишуть [25]
Жіночі історії [11]
Практичні поради [1]
Дискусійний клуб [30]
Коментарі [4]

Вхід

Пошук

Партнери


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0