Каталог статей

Головна » Статті » Ґендерна журналістика

Європа забула про восьме березня

Європа | 08.03.2010

border=0

Плакативні заклики профспілок, поодинокі акції правозахисниць та букетики мімози. 8 березня набуває дедалі буденнішого характеру, а жінки подекуди взагалі сумніваються в необхідності цього свята.
 

 

У наш час святкування Міжнародного жіночого дня у більшості країн світу обмежується закликами профспілок, а також правозахисних і феміністських організацій до боротьби за права та рівність жінок. Так, приміром, у Німеччині у цей день традиційно лунають вимоги забезпечити однаковий рівень зарплати жінкам і чоловікам, а також боротися з дискримінацією за статтю та насильством над жінками.

Німецькі міністерки восьмого березня у бойовому настрої (архівне фото)Головна феміністка проти "жіночого дня"

Утім, багато хто з жіноцтва також висловлює сумніви щодо необхідності Міжнародного жіночого дня. Як це не парадоксально, серед противників окремого «жіночого дня» опинилася й ікона німецького фемінізму та видавець німецького феміністичного журналу «Емма» Аліс Шварцер. На її думку, цей день – «справжнісіньке глузування», пише Шварцер у своїй статті в «Frankfurter Rundschau». Адже це «соціалістичний винахід», який посилається на 8 березня 1908 року, коли внаслідок пожежі під час страйку загинули 129 робітниць текстильної фабрики, яких її власник закрив у приміщенні.

Аліс Шварцер вважає

Аліс Шварцер вважає "жіночий день" несучасним

Натомість жіночий рух на Заході у 70-х роках минулого століття виступав зокрема і проти "мачистських" лівих, які «прагнули звільнити останніх болівійський селян, але водночас примушували своїх власних жінок та подруг далі готувати каву, друкувати агітки та доглядати дітей», зазначає Шварцер. Тож, найкраще було б взагалі скасувати 8 березня, вимагає феміністка. «Давайте зробимо з одного жіночого дня 365 днів для людей, жінок, так само як чоловіків», каже вона.

Чехія: свято для старшого покоління

Скасувати "жіноче свято" кілька років тому вимагав і один з чеських сенаторів, який наголошував що восьме березня "знеславив комуністичний режим". Парламент пропозиції не схвалив. Утім, у сьогоднішній Чехії Міжнародний жіночий день не те свято, що колись: чоловіки не обдаровують своїх колежанок, школярі не готують обов’язкових подарунків своїм мамам і – жодних офіційних урочистостей. У постсоціалістичній країні «Восьме березня», стало радше святом старшого покоління.

Квіткарі люблять восьме березня

Квіткарі люблять восьме березня

Цей весняний день було проголошено державним святом 1974-го року на з’їзді Чехословацької спілки жінок. «Державність» свята була й тоді більш-менш номінальна. Неучасть в урочистостях ніяк не каралася. На відміну, наприклад, від неучасті у першотравневій демонстрації. Після «оксамитової революції» 1989 року не залишилося й решток «державності» цього свята: хто хоче, зичить жінкам всього найліпшого у «жіночий день», а хто ні - вітає їх на День Матері або святого Валентина. Саме день усіх закоханих став для чеської молоді святом, яке прийшло на зміну «жіночому дню». Утім, як стверджують чеські квітникарі, квітів у ці три свята продають десь порівну. А нині сподіваються продати більше саме на Міжнародний жіночий день, який на чеських і моравських землях вшановують всоте.

Італійки святкують без чоловіків

Італійські жінки святкують 8 березня взагалі без чоловіків. Якщо раніше Жіночий день часто позначався маніфестаціями на захист прав жінок, зокрема, рівності на ринку праці, то сьогодні жінки просто розважаються у клубах.

Італійки святкують без чоловіків
Італійки у цей день не чекають нічого особливого від чоловіків, а спокійно залишають їх удома, аби насолодитися виключно дівочим товариством. Суто жіночим колективом вони йдуть у ресторан перемивати кістки тим самим полишеним вдома чоловікам, на дискотеку або й на чоловічий стриптиз. Декому подобається запрошувати подруг додому й частувати їх вечерею з самих лише жовтих страв: від коктейлю „куантро” до яскраво-жовтого від шафрану ризотто. Жовтою вечеря є тому, що в Італії символом „восьмого березня» є мімоза. Тут вважають, що символ цей і народився на Апеннінах, адже розквітає тут мімоза саме у перші дні березня. В Італії дарують мімозу як чоловіки жінкам, так і жінки одна одній – просто на знак жіночої солідарності. Щоправда, останніми роками мімоза „здає позиції”: дедалі менше людей її вважають обов’язковим атрибутом 8 березня. Хоча, звичайно, ця весняна квітка прикрашає численні вітрини й присутня на офіційних церемоніях, наприклад, на церемонії з приводу Жіночого дня, що відбулась сьогодні в Квіріналі – президентському палаці.

На місцевому рівні кожне місто пропонує до 8 березня щось своє: так, у Больцано сьогодні жінки можуть безкоштовно сходити до муніципального басейну, а у Генуї – на екскурсію до Королівського Палацу.

 

Автори: Микола Шатилов/Мар´яна Яворська

Редактор: Євген Тейзе


 


Категория: Ґендерна журналістика | Додав: Flv (08.03.2010)
Переглядів: 940 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
П`ятниця, 09.12.2016, 23:13
Вітаю Вас Гость

Категорії

Актуальне інтерв'ю [29]
Ґендерна журналістика [100]
Аналітика [46]
Дослідження [20]
про нас пишуть [25]
Жіночі історії [11]
Практичні поради [1]
Дискусійний клуб [30]
Коментарі [4]

Вхід

Пошук

Партнери


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0