Каталог статей

Головна » Статті » Ґендерна журналістика

Жінки подали до суду на Азарова, а «народонасєлєніє» образилось не на жарт

Таки колоніалізм не минається даремно жодному народові, надовго перетворюючи значну частину його на народонаселення та провладних «лизак». В цьому ще раз довелось переконатися, читаючи коментарі на форумі щодо повідомлення у пресі про те, що дві жіночі громадські організації подали в суд на Азарова за його висловлювання на адресу українського жіноцтва у Дніпропетровську.

Але почнемо по порядку. Отже, нарешті і в Україні з’явились люди, які всерйоз сприймають 24 статтю Конституції, в якій утверджується рівність прав і обов’язків жінок та чоловіків. Можна було би сподіватись, що ці люди – наші керівники. Та «не тут-то було»!

Вочевидь, ще одним досягненням колоніалізму стало те, що можновладці, виплекані в тій системі, навіки засвоїли: «Людині при владі закон не писаний!» Принаймні, «гаспадін», як до нього звертаються, прем’єр-міністр Азаров красномовно продемонстрував цю істину у Дніпропетровську 19 березня під час представлення нового губернатора Дніпропетровської області Олександра Вікула. Заява Миколи Азарова прозвучала так: «Не жіноча це справа – проводити реформи в Україні».

У правомірності та справедливості цього твердження цілком умотивовано, на основі ряду законів та Конституції України, засумнівались Президент міжнародного правозахисного центру «Ла Страда-Україна» Катерина Левченко і керівник недержавної організації «Інформаційно-консультативний жіночий центр» Олена Суслова, які і подали позов до суду.

Далі ЗМІ розповіли наступне наступне: «Як повідомила Левченко, у понеділок вона звернулася до Печерського районного суду Києва із заявою про порушення главою уряду конституційної норми про рівність прав жінок і чоловіків. «Висловлювання Миколи Яновича «не жіноча справа - проводити реформи» я вважаю прямою дискримінацією українських жінок і мене особисто. Розмір компенсації щодо позову – всього одна гривня», - пояснила Катерина Левченко». Тобто гаманцю прем’єра шкоди не буде, а імідж таки зазнає серйозних втрат (хоча куди далі – європейська преса вже дружно зве Азарова «неандертальцем»).

І тут почався справжній цирк на дроті «по-українському»! Адже, виявляється, подібна громадянська позиція не що інше, а страшна дискримінація і дифамація прем’єр-міністра, вочевидь з усім разом узятим Кабінетом Міністрів! Ґвалт! Прем’єр-міністра не так зрозуміли!

І знов із повідомлень:

«Раніше прес-служба уряду розповсюдила заяву про те, що слова про «не жіночу справу» неправильно витлумачили і Азаров хотів сказати наступне: «Жодна реформа, яка не визнана і не підтримана в рівній мірі і жінками, і чоловіками, не має перспектив»!» Залишається лише гадати, чи насправді в українській мові назване чорним слід вважати білим? І таки важко не погодитись із думкою Катерини Левченко, що вислів «не жіноча справа - проводити реформи» не можна тлумачити інакше, ніж він прозвучав. «До судового позову ми додали диск із записом виступу Миколи Яновича в Дніпропетровську 19 березня, - зазначила пані Левченко,- де він чітко і ясно вимовляє : «Реформи – це не жіноча справа». У трактуванні цього вислову не може бути двох смислів! Він сказав те, що хотів сказати – місце жінки на кухні, а не в уряді!», - заявила Левченко.

Як то кажуть, тут нічого додати! Все абсолютно ясно з Миколою Яновичем. Як і з громадянською позицією позивачок. Та виявляється, саме громадянська відповідальна позиція і не сприймається певною частиною читачів. Такі теж мають право на існування. Ніхто ж не проти. Але той рівень коментарів на захист Азарова, а разом з «нашим Колей і нашего Віті» - це повний «абзац»! Неандерталець із Інтернетом – то вже «вялотєкущій» Апокаліпсис. А аргументація!... Найпотужніший інтелект спромігся видати сентенцію про борщ, прання та прибирання! Добре, що вже «проїхали» іншу популярну тезу: не склалося з мужиками, то вона й лізе попіаритись на люди.

І от невідомо: чи це щирий нутряний глас певної частини нашого народонаселення, чи то робота чергової проплаченої «бригади» Юзефів, що обслуговують команду Януковича-Азарова, чи перше та друге разом.

Скажете, ну їх до біса? Та таки й ну їх туди! Але ж «за державу обідно»! А жінки-позивачки – молодці! Більше б таких громадянок, то й країна не називалась би Бантустаном Укрів у центрі Європи!


Ірина Грабовська




Джерело: http://www.politikan.com.ua/2/0/0/15926.htm
Категория: Ґендерна журналістика | Додав: gender (01.04.2010) | Автор: Ірина Грабовська
Переглядів: 506 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Четвер, 08.12.2016, 13:51
Вітаю Вас Гость

Категорії

Актуальне інтерв'ю [29]
Ґендерна журналістика [100]
Аналітика [46]
Дослідження [20]
про нас пишуть [25]
Жіночі історії [11]
Практичні поради [1]
Дискусійний клуб [30]
Коментарі [4]

Вхід

Пошук

Партнери


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0