Каталог статей

Головна » Статті » Аналітика

Чоловіки проти насильства: досвід США

Тамара Марценюк, Нью-Йорк, дослідницька програма Карнегі

Досвід США щодо боротьби з домашнім насильством є цінним з точки зору його довготривалості і масштабності. Ще в 1960-70-х роках проблема гендерного насильства актуалізувалася завдяки активіст(к)ам так званої другої хвилі фемінізму. Тепер це величезний інституціоналізований рух проти насилля, який об’єднує велику кількість державних структур і громадських організацій. «Родзинкою» цієї активності є те, що чоловіки на рівні із жінками долучилися до діяльності з подолання насильства, зайнявши свою нішу, яку називають чоловічим рухом проти насильства (antiviolence men’s movement).


 

В США, як і у світі загалом, питання насильства проти жінок залишається актуальною проблемою. Маючи тридцятилітній досвід попередження і подолання насильства, американці ретельно підраховують масштаби проблеми та ризики, пов’язані з нею. У США так само, згідно з даними Національної коаліції проти домашнього насильства, 25% жінок зазнають домашнього насильства протягом життя[1]. Досліджено, що жінки у віці 20-24 років мають найбільшу вірогідність зазнати насильства з боку інтимного партнера. Близько 2/3 усіх згвалтувань в США відбувалися з боку особи, яку жертва знала[2]. Кожна шоста жінка в США протягом її життя була жертвою згвалтування чи спроби згвалтування.

Активісти чоловічого руху проти насильства добре знають, що насильство з боку інтимного партнера – одна з найбільш поширених форм насильства проти жінок. Координатор тренінгів чоловічої організації «Чоловіки можуть зупинити згвалтування» (Men Can Stop Rape[3]) Джозеф Самалін зазначає: «85-90% сексуального насильства в США чиниться з боку особи, яку жертва знає (звісно, незнайомці теж це роблять, але рідко). Тобто, найчастіше сексуальне насильство відбувається у контексті усталених відносин». Саме про таке насильство значно важче повідомляти, адже воно є радше приватною справою. Питанням довіри, яку обмануто. Тому домашнє насильство, передусім, сексуальне, досить рідко ідентифікується органами державної влади та громадськими організаціями. Про нього жертви найчастіше мовчать. І завдання руху проти насильства – розірвати цей ланцюг мовчання.

Чому певні чоловіки вирішили присвятити своє життя активізму задля жінок? Вони почали помічати, що насильство, в тому числі і сексуальне, чиниться переважно проти жінок і агресорами є чоловіки. Тому, якщо чоловіки – значна частина цієї проблеми, можливо, вони повинні щось зробити, аби її зрозуміти і розв’язати. Такими є передісторії створення чоловічих організацій. В тому числі, і «Чоловіки можуть зупинити згвалтування», заснованої ще в 1997 році у Вашингтоні.

Великий вплив на розвиток чоловічої активності в США мала «Кампанія білої стрічки» (White Ribbon Campaign)[4], яка започаткована в Канаді у 1991 році. Наразі ця ініатива присутня в 60 країнах світу. Кампанія символізує намір чоловіків ніколи не чинити, не сприяти чи не залишатися байдужими до питання насильства проти жінок. Окрім того, досвід залучення чоловіків до боротьби із насильством проти жінок набуває все більшого розповсюдження загалом у світі. Так, Генеральний секретар ООН в 2009 р. заснував Міжнародну мережу чоловіків лідерів, які протистоять насильству проти жінок[5]. До мережі входять відомий письменник Паоло Коельо, Міністр закордонних справ Італії Франко Фраттіні, екс президент Чилі Рікардо Лагос, прем’єр-міністр Іспанії Хосе Сапатеро та інші. Серед них і два відомі американські активісти чоловічого руху проти ґендерного насильства.

Один з них - відомий в США активіст, співзасновник організації «Звернення до чоловіків» (A Call To Men[6]) Тед Банч[7] переконаний, що чоловіки завжди були присутні у жіночому русі, що боровся проти домашнього насильства. Просто чоловіки були менш помітною силою. Наразі в США ситуація змінюється: чоловіки звертаються до інших чоловіків щодо глобальної проблеми насильства проти жінок. Подібних організацій, які проводять освітні тренінги, інформаційні кампанії, безпосередню роботу в спільнотах в США чимало: окрім вже згаданих «Звернення до чоловіків» (A Call To Men), «Чоловіки можуть зупинити згвалтування» (Men Can Stop Rape), це «Залучення чоловіків» (Men Engage), «Чоловіки зупиняють насильство»  (Men Stopping Violence) та інші.

Стратегічно важливим є використання так званого типу освіти «рівний рівному», коли саме чоловіки пояснюють іншим чоловікам, в чому проблема. Коли чоловіки мають змогу сісти і поговорити, чому вони є агресивними, сильними і неемоційними. Що означає бути чоловіком? Що очікує американське суспільство від американського чоловіка? Що очікує їхня локальна спільнота та родина? Чи зручно почувають себе хлопці і чоловіки у суспільстві, де сила та влада проявляються шляхом пригнічення слабших, які найчастіше є жінками?

Активіст Джексон Катц[8] працює з підлітками в школах, показує їм навчальний фільм «Круті хлопці: насильство, медіа і криза маскулінності» (Tough Guise: Violence, Media & the Crisis in Masculinity[9]), і обговорює потім проблемні аспекти фільму – що означає бути справжнім чоловіком в американському суспільстві і як цей образ зображується засобами масової інформації.
Фахівці стверджують, що важливо проводити масштабні інформації кампанії через медіа. Окрім «16 днів протидії насильству», в США створено окремі кампанії для привернення уваги до груп ризику насильства. Наприклад, сам президент Обама оголосив лютий 2011 року місяцем привернення уваги до насильства серед підлітків, які зустрічаються (Teen Dating Violence Awareness and Prevention Month).[10] Квітень вважається місяцем уваги до сексуального насильства (Sexual Assault Month), а жовтень – традиційно до проблеми домашнього насильства (Domestic Violence Month).
Якщо ж звернутися до проблеми насильства серед підлітків, то, згідно із статистичними даними, кожен третій зазнає насильства чи знущання з боку однолітків. Громадські організації підготували інформаційні та освітні матеріали[11] для шкіл, аби привернути увагу до проблеми знущання. Цьогорічна лютнева кампанія мала слоган «Допоможи розірвати цикл насильства» і закликала школярів поширювати інформацію про проблему у себе в навчальних закладах.
Активісти переконані, що спільними зусиллями можливо донести до різних чоловіків, не залежно від віку, етнічної приналежності, рівня доходу та регіону проблему, яка стосується кожного. Адже чоловіки мають мам, сестер, доньок, і не хочуть, аби вони страждали. Тед Банч захоплено каже, що за 5 років діяльності його організація «Звернення до чоловіків» (A Call To Men) залучила 25 тисячів чоловіків. Вони переконані, що справжня людина не повинна чинити насильство та принижувати гідність інших.
На сайті організації «Звернення до чоловіків» (A Call To Men) розміщено список із 10 речей, які чоловіки можуть зробити, аби попередити домашнє та сексуальне насильство[12]:
1. Визнати, що чоловіче домінування є основою домашнього і сексуального насильства.
2. Не підтримувати і не мовчати стосовно чоловіків, які чинять насильство.
3. Не виконувати ті соціально сконструйовані ролі, які передбачають насильство.
4. Мовчання – це підтримка. Коли ми мовчимо щодо фактів домашнього насильства, свідками яких стаємо, ми таким чином самі підтримуємо насильство.
5. Виховувати наших синів і молоде покоління чоловіків щодо попередження домашнього насильства.
6. «Звільнися від чоловічої клітки (man box)» - кинь виклик традиційним стереотипам про маскулінність, які базуються на прояві сили та насильства.
7. Прийми факт того, що насильство проти жінок не скінчиться, якщо чоловіки не стануть частиною розв’язання проблеми.
8. Не підтримуй хибні уявлення про те, що причиною домашнього насильства є психічні хвороби, хімічна залежність, психологічна нестабільність, стрес тощо. Коріння насильства – це чоловіче домінування та відповідна соціалізація чоловіків.
9. Візьми відповідальність створення ефективних шляхів поширення інформації про проблему домашнього і сексуального насильства.
10. Створи відповідальну чоловічу підтримку у власній спільності задля подолання насильства проти жінок.
 

Наостанок зауважу, що Україна не стала винятком щодо підтримки ініціативи залучення чоловіків до питань ґендерної рівності та боротьби із насильством. Звісно, масштаби далекі від американських, але ще все попереду. Ми вже маємо створену в 2009 році в рамках Національної кампанії «Стоп насильству!» в Україні Національну мережу чоловіків-лідерів проти насильства[13], які об’єдналися задля привернення уваги суспільства та подолання цього ганебного явища. До складу мережі увійшли відомі українські політики, спортсмени, митці, громадські діячі, які беруть активну участь у суспільному житті країни.
Громадські центри «Чоловіки проти насильства» утворилися в ряді областей за підтримки Програми рівних можливостей ПРООН (у Вінниці, Києві, Луганську, Ужгороді, Херсоні).[14] Деякі організації мало активні наразі, інші – більше. Херсонський обласний громадський центр "Чоловіки проти насильства" доєднався до кампанії 16 днів протидії насильству[15]. У 2002 році на базі Школи рівних можливостей започатковано молодіжний рух «Юнаки проти насильства».
Будемо мати надію, що з часом американський досвід залучення чоловіків до боротьби із насильством активно поширеться і в Україні.


[1]National Coalition Against Domestic Violence http://www.ncadv.org/files/DomesticViolenceFactSheet(National).pdf

[2]Дані Rape, Abuse and Incest National Network, USA http://www.rainn.org/

[3]http://www.mencanstoprape.org/

[4]http://www.whiteribbon.ca/

[5]UNiTE, an international network of male leaders working to end violence against women http://www.un.org/en/women/endviolence/network.shtml

[6]http://www.acalltomen.org/

[7]http://www.un.org/en/women/endviolence/TedBunch.shtml

[8]http://www.jacksonkatz.com/

[9]http://www.imdb.com/title/tt1139643/

[10]http://www.teendvmonth.org/

[11]Приклад постеру http://www.endingviolence.net/pdf/Poster_Orange.pdf

[12]http://www.acalltomen.org/page.php?id=51

[13]http://www.stopit.org.ua/index.php/uk/2010-09-13-18-52-02

[14]http://www.gender-ua.org/men_against_violence.php

[15]http://vsirivni.com.ua/index.php?go=Galer&in=cat&id=27


 


 




Джерело: http://vsirivni.com.ua/newsv267.htm Категория: Аналітика | Додав: Flv (06.04.2011) | Автор: Тамара Марценюк Переглядів: 3373 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Четвер, 14.12.2017, 04:32
Вітаю Вас Гость

Категорії

Актуальне інтерв'ю [30]
Ґендерна журналістика [103]
Аналітика [47]
Дослідження [20]
про нас пишуть [27]
Жіночі історії [11]
Практичні поради [1]
Дискусійний клуб [30]
Коментарі [4]

Вхід

Пошук

Партнери


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0