Каталог статей

Головна » Статті » Аналітика

Вибори-2012 у контексті цілей розвитку тисячоліття
Приєднавшись до Декларації тисячоліття у вересні 2000 року, Україна взяла на себе низку зобов’язань, які отримали назву «Цілі розвитку тисячоліття для України» і є орієнтирами розвитку країни у середньостроковій перспективі (до 2015 року).

Одним із таких зобов’язань є забезпечення гендерного співвідношення на рівні не менш як 30% тієї чи іншої статі у представницьких органах влади та на вищих щаблях виконавчої влади в рамках виконання цілі 3 — забезпечення гендерної рівності. Одним із ключових індикаторів його виконання є гендерне співвідношення серед депутатів Верховної Ради України. Наразі, тобто наприкінці діяльності шостого скликання ВРУ, серед 450 народних депутатів лише 36 жінок, що становить 8%.

У жовтні 2012 року відбудуться чергові парламентські вибори, які будуть останніми до 2015 року. Фактично це останній шанс виконати поставлене завдання.

Запропоноване дослідження покликане з’ясувати, наскільки успішно реалізується в Україні зазначений індикатор.

Аналіз виборчих списків здійснено станом на 19 серпня 2012 року на основі наявних публічних джерел інформації, зокрема протоколів Центрвиборчкому, офіційного веб-сервера ЦВК, партійних веб-сторінок, даних інформаційних агенцій тощо. Оцінка проходження партій у Верховну Раду ґрунтується на соціологічних дослідженнях Київського міжнародного інституту соціології (8–7 червня 2012 року), Соціологічної групи «Рейтинг» (14–27 липня), Research & Branding Group (3–13 серпня), а також спільному дослідженні GfK Ukraine, Соціологічної групи «Рейтинг», Центру соціальних і маркетингових досліджень «Соціс» та Центру Разумкова (27 липня–9 серпня).

За результатами цих досліджень, пройти в парламент за партійними списками і взяти участь у розподілі 225 мандатів можуть представники лише шести політичних сил, а саме: Партія регіонів, ВО «Батьківщина», партія «УДАР Віталія Кличка», Комуністична партія України, ВО «Свобода» , Партія Наталії Королевської «Україна — Вперед!». Однак цей аналіз присвячений не лише лідерам виборчих перегонів, а й решті політичних сил, і покликаний з’ясувати цілісну картину щодо участі жінок у парламентській виборчій кампанії 2012 року.

Списки партій

Примітно, що жінки присутні у списках усіх 22 політичних партій, які беруть участь у виборах у загальнодержавному багатомандатному окрузі. Логічно було б припустити, що для проходження в парламент 30% жінок щонайменш така ж частка кандидатів має припадати на прекрасну стать. Однак аналіз партійних списків не дає можливості це стверджувати.

Частка жінок у партійних списках становить 19,14%, тобто 533 жінки серед 2785 кандидатів за партійними списками. Серед зареєстрованих ЦВК кандидатів ця частка є дещо більшою — 19,78%, або 523 жінки з 2644 кандидатів.

Жінки становлять понад 30% списку лише двох партій, а саме партії «Зелена планета» — 38,67% (87 позицій із 225), та партії «Народно-трудовий союз України» — 35,29% (6 місць із 17). Після реєстрації у ЦВК до цього показника також наблизилася Радикальна партія (РП) Олега Ляшка з 29,5% (41 позиція зі 139).

Найбільше жінок представлено у виборчому списку партії «Зелена планета» — 87, КПУ — 55, РП Олега Ляшка — 42, «Нашої України» — 41, Соціалістичної партії України (СПУ) — 37.

Серед усіх політичних сил найдалі у списку перша жінка розташована у ВО «Свобода» — на 30-й позиції.

Два партійних списки потенційних переможців у загальнодержавному багатомандатному окрузі на етапі висунення кандидатів очолили жінки (ВО «Батьківщина» та «Україна — Вперед!»). Ще у двох списках жінки на другій позиції (ПР, УДАР), у комуністів — на третій. Список РП Олега Ляшка також очолює жінка, хоча вона й не є лідером цієї політичної сили.

Лише у УДАРу із потенційних «призерів» у першій п’ятірці присутні дві жінки (серед аутсайдерів соціологічних опитувань цим можуть похвалитися (СПУ, РП Олега Ляшка, ВО «Громада», партія «Зелені», партія «Україна майбутнього» та «Руський блок»). Це також єдина провідна політсила, що має аж чотири жінки у першій десятці списку. Такий самий результат демонструють РП Олега Ляшка та «Народно-трудовий союз».

Найбільше жіноче представництво у першій 25-ці (7 осіб) мають Партія Зелених України та «Наша Україна». Серед шістки «лідерів» виборчого процесу за цим показником першість тримає УДАР, що має шість жінок. Такий самий результат демонструють «Народно-трудовий союз України», «Зелена планета» та партія «Зелені».

Найбільше жінок у першій 50-ці списку в «Нашій Україні» та РП Олега Ляшка — по 14. Серед «фаворитів» найбільше представництво в цій частині списку у комуністів — 11 «товаришок».

У першій сотні найбільше жінок висунуто у списках «Зеленої планети» (34), Радикальної партії (30) та «Україна — Вперед!» (29).

Незважаючи на явну перевагу чоловіків у списках усіх партій, найбільше представництво жінок фіксуємо у перших 25 позиціях списку.

Лише п’ять партій із 22 (ВО «Свобода», Партія пенсіонерів України, «СОБОР», «Народно-трудовий союз України» та Українська Національна Асамблея») не мають жінок у своїх перших п’ятірках. Однак уже в наступній п’ятірці представництво жінок істотно більше. На наш погляд, це свідчить про те, що в Україні склалася практика необхідності включення до найвищої частини списку жінки, яка постійно представлятиме партію у виборчому процесі. Керівник київського Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко в інтерв’ю Deutsche Welle пояснив такий вибір «класичним політтехнологічним стереотипом», згідно з яким у першій п’ятірці обов’язково має бути жінка. Саме тому ми часто можемо говорити про використання образу жінки без огляду на її політичні заслуги. Цим пояснюється також включення до найвищої частини списків письменниць та співачок (утім, те ж саме стосується чоловіків-спортсменів або письменників).

Серед партій — учасниць виборів у загальнодержавному багатомандатному окрузі відсутні так звані «жіночі» партії. Це свідчить про те, що такі політичні сили не мають достатньої політичної ваги у суспільстві. Натомість жінки становлять 32% списків партій екологічного спрямування (Партія Зелених України, партія «Зелені», партія «Зелена планета»).

Реєстрація кандидатів наразі майже не внесла суттєвих змін до представництва жінок у партійних списках. Переважна більшість незареєстрованих — чоловіки. Однак відмова ЦВК від 8 серпня у реєстрації лідера ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко, хоч і була прогнозована, все ж таки є певною втратою для жіночого представництва в майбутньому парламенті, не кажучи про політичні наслідки такої події.

Прохідна частина списку

Частка жінок у складі шести партій, які, за даними соціологів, мають шанс пройти до парламенту, становить 16% зареєстрованих кандидатів (197 із 1230), тобто є нижчою за середній показник по партіях. Однак розраховувати на 16% місць у парламенті за партійними списками жінкам не доводиться.

Згідно з підрахунками, із 225 депутатів за загальнодержавним багатомандатним округом від 29 (12,9%) до 32 (14,2%) будуть жінками (якщо кандидаток не знімуть до виборів і депутатську присягу складуть усі кандидати).

Найбільше жінок пройде за списком ВО «Батьківщина» (від 8 до 11). ПР найімовірніше проведе вісім жінок.

Найменше представництво жіночої статі буде у фракції ВО «Свобода» (жодної у випадку проходження останньої).

Найбільше співвідношення жінок у прохідній частині спостерігаємо у УДАРу (17,9—22,2% прохідної частини списку) та в комуністів (15,3—18,75%).

Отже, висуваючи своїх кандидатів, українські партії досі не дотримуються принципів рівного представництва обох статей. Спостерігається тенденція: що сильніша партія, то менше в її складі жінок, а кількість жінок зменшується у прохідній частині списку.

Мажоритарні округи

У мажоритарних округах балотуються 423 жінки, що становить 13,5% від загальної кількості кандидатів-мажоритарників. Із них 241 кандидатка висунута партіями (14% від зареєстрованих партійних кандидатів в округах), а 183 є самовисуванками (12,8% серед кандидатів-самовисуванців). Пропорційно менша кількість жінок є доволі очікуваною (зокрема в 2002 році за мажоритарними округами було обрано лише вісім жінок на 225 місць). Це пояснюється низкою факторів, зокрема браком фінансових ресурсів для проведення кампанії, незначною часткою жінок серед місцевих «еліт» — керівників великих підприємств, партійних лідерів та місцевих адміністрацій, але водночас і наявністю гендерних стереотипів.

Найбільше жінок висунуто за мажоритарними округами Київської області (9 округів) — 59 осіб, далі йдуть місто Київ (13 округів) — 46 осіб та АР Крим (10 округів) — 41 особа.

Найбільший відсоток жінок-мажоритарниць у регіонах зафіксовано у Київській області — 20,07%, АР Крим — 19,25% та Чернігівській області — 19,10%.

Немає жінок серед кандидатів-мажоритарників Рівненської області. Лише дві жінки висунуто в Закарпатській області (шість округів), по чотири жінки зареєстровано у Херсонській та Чернівецькій областях (п’ять та чотири округи відповідно).

Максимальна кількість жінок серед кандидатів в окрузі — 10 осіб, зафіксована в 93-му та 97-му округах Київської області.

30% і більше жінок висунуто в 14 виборчих одномандатних округах (із 225). Найбільше таких округів у Дніпропетровській області — 3. Найвищий відсоток жінок зафіксовано в окрузі №93 (Київська область) — 47,62%, №8 (АР Крим) — 43,75% та №35 (Дніпропетровська область) — 40%.

У 58 виборчих округах (25,7%) серед кандидатів-мажоритарників немає жінок. Найбільше таких округів у Донецькій області — 12 (із 21), на Харківщині — 6 (із 14) та Рівненщині — 5 (із 5).

47 партій із 87, що беруть участь у виборах, висунули жінок кандидатами за одномандатними округами.

Понад 30% кандидатів-жінок висунули партії, загальна кількість кандидатів яких не перевищує 20 осіб. Серед партій, які висунули понад 100 мажоритарників, цей відсоток становить від 6,9% у ПР до 16,1% у КПУ.

Серед політичних партій найбільше жінок-мажоритарників висунула КПУ — 36 зареєстрованих кандидаток (із 223 у списку). У Кіровоградській області комуністи висунули за мажоритарними округами більшість жінок (три особи на п’ять місць).

Цікавим є той факт, що в умовах гострої політичної боротьби провідні партії висунули кандидатів-жінок у своїх «базових електоральних регіонах» (ПР і КПУ у Донецькій області та АР Крим; ВО «Свобода» у Львівській області; ВО «Батьківщина» у Львівській та Івано-Франківській областях, а також у місті Києві).

Щодо самовисуванок, то вони балотуються у 101 одномандатному виборчому окрузі.

Найбільше самовисуванок (а саме шість) зареєстровано в окрузі №133 Одеської області. По п’ять жінок-самовисуванок зареєстровано в семи виборчих округах (два з яких також розташовані в Одеській області).

Оцінити хід голосування за мажоритарними округами в масштабах усієї країни доволі складно, однак пройти у ВР мають можливість від 10 до 30 жінок — представниць різних політичних сил та самовисуванок.

Отже, в майбутньому парламенті мають шанс скласти депутатську присягу близько 40—60 жінок (за умови, якщо їхню реєстрацію не скасують). Ця цифра буде дещо більшою, ніж у попередньому скликанні, але вже сьогодні можна говорити про неможливість виконання, і навіть відчутного наближення до показників, яких слід досягнути у 2015 році. Зобов’язання буде виконано лише приблизно на третину.

Власне, констатуємо факт, що жінкам, які становлять більшість виборців, у виборчому процесі, окрім пасивної участі, переважно (за невеликими винятками) відводиться роль агітаторів, спостерігачів, членів дільничних виборчих комісій та простих партійних функціонерів.

 

Ігор Гуцуляк «Дзеркало тижня. Україна» №30, 31 серпня 2012, 18:30

zn.ua 




Джерело: http://dt.ua/SOCIETY/vibori-2012_u_konteksti_tsiley_rozvitku_tisyacholittya-107887.html
Категория: Аналітика | Додав: dvm (19.09.2012)
Переглядів: 561 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Неділя, 04.12.2016, 10:11
Вітаю Вас Гость

Категорії

Актуальне інтерв'ю [29]
Ґендерна журналістика [100]
Аналітика [46]
Дослідження [20]
про нас пишуть [25]
Жіночі історії [11]
Практичні поради [1]
Дискусійний клуб [30]
Коментарі [4]

Вхід

Пошук

Партнери


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0