Рекомендації круглого столу «Жінки та міграція», 20-21 травня 2010 року

Учасники та учасниці круглого столу «Жінки та міграція», організованого за ініціативою Комітету Ради Європи з питань міграції,  Комітетом з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної  Ради України, за участі Програми сприяння парламенту України та Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна», обговоривши питання фемінізації міграції, проблеми, з якими стикаються українські жінки-мігранти за кордоном, ґендерні аспекти міграційної політики та політики надання притулку вважають за необхідне при формуванні та здійсненні сучасної міграційної політики України враховувати наступні рекомендації.

1. Загальні рекомендації:

1.1. При формування та впровадження міграційної політики в Україні враховувати необхідність включення ґендерних підходів на всіх етапах цієї діяльності. Прискорити ратифікацію Україною Конвенції Ради Європи по боротьбі із торгівлею людьми (2005).

2.1. Ініціювати та продовжувати проведення досліджень у галузі міграції, враховуючи наступні аспекти:

-         причини прийняття рішення щодо міграції;

-         специфічні потреби, проблеми, з якими стикаються різні групи мігрантів та їх перспективи;

-         вплив культурних та релігійних факторів на всіх етапах міграції;

 вивчення змін ґендерних ролей у зв’язку із міграцією;

-         внутрішня міграція;

-         реінтеграція мігрантів, що повертаються;

-         врахування гендерних питань в рамках міграційних процесів та надання статусу біженця в Україні;

-          потреби літніх людей, пов’язані з трудовою міграцією їх дітей.

2. Верховній Раді України:

2.1.Здійснити корекцію термінології, яка використовується в документах, що стосуються міграційної сфери, адаптувавши її до рекомендацій Ради Європи та інших міжнародних організацій та сучасних стандартів в галузі прав людини

2.2. При формуванні концептуальних документів, які мають відношення до міграційної політики та політики надання притулку, використовувати рекомендації та принципові підходи, які містяться в сучасних документах Ради Європи та інших міжнародних організацій з питань включення та використання гендерних підходів.

2.3. Доопрацювати відповідно до рекомендацій учасників круглого столу із врахуванням принципів дотримання прав людини та недискримінації Концепцію міграційної політики.

2.4. Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин організувати комітетські слухання та широке громадське обговорення Концепції міграційної політики в процесі підготовки відповідного законопроекту до другого слухання

2.5 Прискорити прийняття комплексного закону по боротьбі із торгівлею людьми

2.6. Комітету ВР з питань прав людини, національних меншин  та міжнаціональних відносин звернутися до Міністерства юстиції за роз’ясненнями щодо  стану підготовки ратифікаційного законопроекту.

2.7. Уповноваженому  Верховної Ради України з прав людини врахувати у своїй діяльності необхідність опрацювання  Спеціальної доповіді  щодо стану забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків в Україні.

2.8. Через прес-службу Уповноваженого  Верховної Ради України з прав людини, в тому числі - шляхом створення відповідної рубрики на сайті Уповноваженого, регулярно інформувати суспільство про  моніторинг  дотримання Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків в Україні», захист прав жінок у царині домашнього насильства, захист прав жінок-мігранток.

3. Кабінету Міністрів України, органам центральної виконавчої влади, обласним державним адміністраціям:

3.1.Прискорити процес формування сучасної міграційної служби як центрального органу виконавчої влади, безпосередньо підпорядкованого КМУ, до компетенції якого належав би весь комплекс міграційних проблем

 3.2. Для отримання адекватної інформації про стан та масштаби міграційних процесів в Україну та з  України розробити та впровадити ґендерно-дезагреговану статистику, а також статистику у сфері міграції в цілому.

3.3. Міністерству внутрішніх справ України спільно з Державною прикордонною адміністрацією розробити та затвердити спільним наказом зміни  до статистичної звітності у сфері міграції  із розподілом за статями. При цьому:

-         узгодити статистику МВС та Державної прикордонної адміністрації щодо нерегулярних мігрантів

-         розробити індикатори, які б враховували у статистичній звітності ґендерні аспекти політики надання притулку;

-         розробити та включити індикаторі які б відображали гендерний склад мігрантів, які потрапляють до України (включаючи нерегульовану міграцію)

-         включити до статистичної звітності такі показників як освіта, етнічна належність мігрантів тощо;

3.4. Розробити державну та регіональну програми сприяння поверненню та реінтеграції трудових мігрантів, у тому числі використання їхніх заробітків для відкриття нових робочих місць

3.5. Дипломатичним та консульськім установам за кордоном приділяти більше уваги роботі  із українськими громадянами за кордоном. Організувати проведення занять з питань міграційної та ґендерної політики для їх працівників.

3.6. Активізувати процес підготовки та підписання двох та багатосторонніх угод щодо працевлаштування українських громадян за кордоном, в тому числі договорів по короткостроковій та циркулярній міграції. Лобіювати включення до них положень, які дозволяють працівникам-мігрантам змінювати роботодавця не втрачаючи при цьому свого статусу.

3.7. Здійснювати щорічний моніторинг виконання положень законодавства щодо тимчасової опіки над дітьми, в тому числі дітьми трудових мігрантів.

3.8. При формуванні нових державних програм сприяння впровадженню ґендерної рівності в українському суспільстві та програми підтримки сім’ї, включити до них завдання, спрямовані на вирішення проблем мігрантів та мігрантських сімей.

3.9. Включити до програм сприяння ґендерній рівності, протидії торгівлі людьми частину «Моніторинг виконання та оцінка впливу заходів програм» з відповідними кількісними і якісними показниками процесу і отриманих результатів для вдосконалення подальшої діяльності у даному напрямі.

3.10. Забезпечити здійснення зовнішньої незалежної оцінки виконання програм та їх впливу на ситуацію.

3.11. Заохочувати та підтримувати участь громадських організацій у здійсненні моніторингу та оцінки програм.

3.12. Державному центру соціальних служб для сім`ї , дітей та молоді, міжнародним організаціям та неурядовим організаціям, які можуть надати психологічну допомогу, вивчити можливість щодо надання послуг по психологічній підтримці українських мігрантів, які повертаються з-за кордону, а також шукачам статусу біженця і біженцям в Україні.

3.13. Державному центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Міністерству освіти та науки України, Міністерству праці та соціальної політики проводити профілактичну роботу  із потенційними мігрантами та їх сім’ями.

3.14. Активізувати роботу щодо досягнення домовленості з країнами-реципієнтами щодо укладення міждержавних угод з питань працевлаштування і соціального страхування, визнання документів про освіту, а також спрощення процедур поїздок громадян  за кордон

3.15. Державному комітету України у справах національностей та релігій та Вищому адміністративному суду України розробити рекомендації, керівні принципи або нормативно-правові акти, які стали б інструментом для урахування гендерних питань під час процедури надання статусу біженця в Україні.

3.16. Державному комітету України у справах національностей та релігій, Вищому адміністративному суду України, Державній прикордонній службі України, міжнародним організаціям забезпечити підготовку співробітників державних органів, які працюють безпосередньо з шукачами статусу біженця та біженцями, з приводу врахування гендерних питань під час процедури надання статусу біженця

3.17. Державному комітету України у справах національностей та релігій та Державній прикордонній службі України забезпечити наявність перекладачів в пунктах прикордонного контролю та в рамках процедури надання статусу біженця в Україні; особливу увагу звернути на необхідність перекладачів жіночої статі та їх кваліфікованої підготовки.

3.18. Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спортузабезпечити доступ шукачів статусу біженця та біженців до державної системи надання допомоги постраждалим від домашнього насильства.

3.19. Міністерству закордонних справ, Міністерству фінансів України знайти можливість збільшення штату консульських працівників-фахівців з питань міграції в країнах, де українська трудова еміграція є найчисельнішою