ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ В СЕМІНАРІ УКРАЇНСЬКОЇ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ ВИДАВНИЦТВА «СМОЛОСКИП»

Прізвище, ім'я, по-батькові __________________________________________________________________

Дата і місце народження ____________________________________________________________________

Поштова адреса ____________________________________________________________________

Телефон _________________________________

Електронна пошта __________________________

Місце навчання / роботи ____________________________________________________________________

Подаю тези на круглий стіл ____________________________________________________________________

Тема моєї доповіді ____________________________________________________________________

1.      КРИЗА НАЯВНОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН: ФЕНОМЕН ЧАСТКОВО ВИЗНАНИХ ДЕРЖАВ КОСОВА, АБХАЗІЇ І ПІВДЕННОЇ ОСЕТІЇ

Модератор: Іван Коломієць

Останні події на арені міжнародних відносин свідчать про кризу старої архітектури міжнародних відносин, утвореної після Другої світової війни. ООН більше не може ефективно вирішувати наявні проблеми. Натомість, на вирішення цих проблем починають претендувати ґеополітичні лідери, зокрема Росія і США. Їхнє активне втручання в зони конфліктів на Кавказі на Балканах призвело до поширення феномену частково визнаних держав: держав невизнаних більшістю членів ООН, чиє визнання було інспіроване одним ґеополітичним лідером – Росією чи США – в обхід усталеної процедури в Раді Безпеки ООН. Відповідно, міжнародні відносини як галузь окремого наукового знання опинились перед низкою запитань:

·    Можливі шляхи еволюції старих і нових частково визнаних держав: Китайської республіки, Турецької республіки Кіпру, Косова, Абхазії і Південної Осетії? Перспективи невизнаних держав Придністров’я і Нагірно-Карабахської республіки в цьому контексті?

·    Наскільки новим є феномен частково визнаних держав, адже міжнародні відносини знають прецеденти Китайської республіки (о. Тайвань) і Турецької республіки Кіпру?

·    Чи не призведе перетворення процесу утворення частково визнаних держав в загальноприйняту практику до лавиноподібної зміни існуючих кордонів? Наскільки насильницькою буде ця зміна?

·    Перед якими викликами стоїть Україна, яка опинилась в поясі невизнаних і частково визнаних держав Придністров’я – Абхазія – Південна Осетія? Які можливі відповіді на ці виклики?

·    Проблемні "зони” на території України: Крим, Закарпаття, Донбас та інші. Перспективи вирішення проблем в цих "зонах”.

2.      КОМУ ПОТРІБНА ШЕВЧЕНКІВСЬКА ПРЕМІЯ? (УКРАЇНСЬКІ ЛІТЕРАТУРНІ І КНИЖКОВІ ВІДЗНАКИ І РЕЙТИНГИ)

Модераторка: Ольга Погинайко

З поміж тих, хто цікавиться українською літературою нині, напевно, немає нікого, хто б бодай раз не вставив своїх 5 копійок у дискусію про Шевченківську премію та її лауреатів. Кажуть різне, але переважно – що вона давно потребує реформи. Принагідно заведено не злим тихим словом згадувати й інші книжкові рейтинги, від Книжки року й Коронації слова, до літературного конкурсу Смолоскипа і далі. При цьому поширений висновок "та вони всі ніякі" не передбачає жодної аргументації. Нам же буде йтися не просто про огляд існуючих українських літературних премій та рейтингів, але й, наскільки це можливо, про вибудовування оптимального набору критеріїв. Досвід Гонкурів та Букерів, звісно, вітається.

3.    ЛАБОРАТОРІЯ: ТВОРЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ І КВАЗІЛІТЕРАТУРНИХ ТЕКСТІВ

ЯК КОЛЕКТИВНИЙ АКТ

Модератор: Богдан Горобчук

Найчастіше вважається, що митець є самотнім у своїй творчості, оскільки натхнення – в романтичних ідеалах – штука неконтрольована й несподівана. Але якщо відійти від романтики і уявити творення літературних та квазілітературних текстів (відеопоезії, фотопоезії, аудіолітературних перформансів тощо) як цілеспрямовану колективну діяльність з метою отримання чітко визначених наперед результатів – то в багатьох літераторів і митців може з’явитися простір для експерименту. Чи можлива якісна поетична антологія, зініційована і обмежена наперед заданою поетам досить вузькою темою (наприклад – «БДСМ як розвиваючі ігри»), чи можливий якісний альбом відеопоезії як результат діяльності декількох поетів, кіношників та художників в короткий період часу? Можливо, в літературі невдовзі головними стануть не самі автори, а куратори (подібно до кураторів художніх виставок), які би визначали Як і Про Що авторам писати, від чого їх творчість набувала би додаткових рис і спільних точок дотику, ставала би пробивнішою і цікавішою просунутому загалові? Всі ці пункти передбачають певну відмову від індивідуалізму на користь колективного начала кінцевого продукту. Це не банальне буріме – вірш, написаний декількома авторами в процесі гри. Це має бути щось значно цікавіше і продуктивніше.

Доповіді можуть стосуватися як критики або обґрунтованої підтримки даних положень, так і можливих проектів колективних актів творчої діяльності в царині літератури та квазілітератури.

4.      ГРАФІТІ ЯК СОЦІО-КУЛЬТУРНЕ ЯВИЩЕ: БОРОТЬБА ЗА ДОПОМОГОЮ ЗНАКІВ? 

Модераторка: Тамара Марценюк

Теоретичним підгрунтям цієї теми може бути праця Бодріяра «Символічний обмін і смерть», в якій розглядається руйнування традиційного коду міста за допомогою графіті. На семінарі дискутуватимемо про різні форми графіті: від тегів (tag), більш загального «райтингу» (writing) з його стильовим розмаїттям до так званого «вуличного мистецтва» (street art). Зокрема, спробуємо прослідкувати особливості переходу графіті від райтингу до сучасного мистецтва та проявів конс’юмеризму (наприклад, аналізуючи феномен британського вуличного «митця» Бенксі (Banksy)). Окрім того, проаналізуємо використання певних форм графіті (наприклад, трафаретів) у різного роду політичній боротьбі (передвиборних ситуаціях і власне «революціях»): які групи людей і для чого це роблять? який від цього ефект? (наприклад, роль графіті як «альтернативного образу мислення» у травневій революції 1968 р., трафарети «де твоя свобода?» у Помаранчевій революції чи образи Verkи перед Євробаченням 2007 на вулицях Києва). Наостанок, в контексті ці політичні/ідеологічні послання, просто беззмістовні зображення чи естетичні «мюрали» (які, до прикладу, творить київська група Інтересні Казки) доцільно розглянути у порівняльній міжкультурній перспективі (зокрема, на основі фотоколекції візульних творів зі Швеції, Німеччини, Франції, Іспанії, Польщі, Естонії, Австрії, Марокко тощо).

На семінар будуть запрошені гості-експерти, відомі українські графітники Lodek і Gomer з команди «Пся Крев».

5.      ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ПАТРІОТИЗМУ: ТОТАЛІТАРНА ЗАГРОЗА ЧИ КОНСОЛІДАЦІЯ НАЦІЇ?

Модераторки: Ірина Цапліна, Тетяна Коптєва

Однією з проблем сучасної України є відсутність консолідації політичної нації навколо української ідеї. Дається взнаки посттоталітарна спадщина, економічні, територіальні чинники (зокрема економічний дисбаланс між Західною та Східною Україною, відмінності у сприйнятті та оцінці радянського періоду, мовне питання тощо). Неусвідомлення відповідальності і нехтування національними інтересами політичними елітами спричинило перманентну  владну кризу. Дії державних органів у сфері розвитку української мови і культури сьогодні скоріше епатують громадськість ніж дійсно оптимізують цю сферу. В цілому сьогодні в Україні немає єдиної концепції  інформаційної політики, спрямованої на консолідацію нації навколо головних цінностей її існування. Поряд маємо приклад Росії, де чимало державних коштів витрачається на інформаційно-культурні продукти, в кращому випадку, патріотичного спрямування. Одночасно ними досягається мета формування некритичного ставлення до федеральної влади. Особливо це стосується телевізійних проектів. В цьому контексті питання, які можуть бути поставлені як  головні на цьому «круглому столі» звучать так:   чи необхідно Українській державі цілеспрямовано формувати інформаційну політику, яка б консолідувала націю навколо української ідеї? Чи реальною в цьому випадку  є загроза тоталітарного зомбування населення країни?

6.      НЕЦЕНЗУРНА ЛЕКСИКА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ: САМОВИРАЖЕННЯ, ВИМОГА ЧАСУ ЧИ СПОСІБ ПРИВЕРНУТИ УВАГУ?

Модератори: Любов Богацька, Андрій Шашенок

Що увійде до класики та історії – жаргон і лайка чи класична літературна мова. Визначення популярності такого прийому. Обговорення місця та важливості лайливих слів в сучукрліті. Вживання дозволено чи робиться, бо не дозволено мораллю? Вживання чи зловживання? Уникати їх, фільтрувати чи насичувати ними тексти? Розгляд конкретних прикладів, аналіз окремих випадків на предмет необхідність вживання лайливих слів, аргументація.

7.      ПЕРСПЕКТИВИ ПРИХОДУ ДО ВЛАДИ РАДИКАЛЬНИХ УГРУПОВАНЬ

Модератор: Олександр Скрипка

В темі пропонується розкрити поточну ситуацію на політичній арені України, а також досвід сусідніх країн та політико-економічних об΄єднань. Співставити реальний вплив партій\організацій радикального характеру з діючими лідерами політикуму. Проаналізувати тенденції популярності в докризовий та сучасний період («криза» - економічна). Зробити висновки щодо можливості проходження названих організацій у владні ешелони та перспективи подальшого розповсюдження їх ідеології в Україні.

8.      ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ ЯК ГАЛЬМІВНИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛІТИ

Модератори: Марина Маркова, Андрій Шашенок

Україна – одна із провідних країн Європи за числом студентів на душу населення. В той же час значна частина українських студентів не хоче навчатись, а викладачів – навчати. До того ж, часто знання, які молоді люди отримують у вузах, не відповідають реальним потребам роботодавців. Як наслідок, студенти у вишах отримають не знання, а документ (диплом) і працюють не за фахом, іноді навіть на посадах, які не потребують вищої освіти взагалі.

9.      СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРНА КРИТИКА В УКРАЇНІ: МІЖ ПАСКВІЛЕМ І ПАНЕГІРИ­КОМ

Модераторка: Тетяна Трофименко

Бажаючи дізнатися про сучасний літературний процес в Україні, зазвичай стикаємося з тим, що традиційні жанри критики наповнюються досить специфічним вмістом – беззастережним вихвалянням чи патологічним неприйняттям тих чи інших авторів та культурних тенденцій. Що це – посттоталітарний спадок чи зародження нової української тоталітарної ідеології? Здатна літературна критика впливати на творчість авторів і формувати смаки читачів чи її роль полягає в суто автономній інтелектуальній рефлексії? Як зробити літературну критику «ближчою до народу» і чи варто це робити? Ці та інші питання спробуємо з’ясувати на круглому столі.

10.  ЧОЛОВІКИ У КРИЗІ АБО ДЕСТРУКТИВНІ МАСКУЛІННІ ПРАКТИКИ В УКРАЇН­СЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Модераторка: Тамара Марценюк

Питання забезпечення ґендерної рівності включають надання рівних прав і обов’язків як жінкам, так і чоловікам. На семінарі обговорюватиметься таке дискусійне питання як «криза маскулінності». Чи існує вона насправді, зокрема, в Україні? Як почуваються українські чоловіки в сучасному суспільстві, що трансформується? Наскільки жорстким конструктом є гегемонна маскулінність в Україні, представлена образом успішного чоловіка-годувальника родини? Буде обговорена зміна ґендерних ролей та її вплив на визначення сучасних чоловічих ідентичностей, питання поширення альтернативних маскулінностей та деструктивних чоловічих практик. Чому саме чоловіки більшою мірою схильні до ризикованої поведінки, суїцидів, алкоголізму, наркоманії, бездомності тощо. Чому в Україні чоловіки живуть в середньому на дванадцять років менше, ніж жінки і мають значно гірший стан здоров’я? Що варто робити з цими ґендерними особливостями згаданих проблем? Чи потрібно рятувати з кризи українських чоловіків і хто це має зробити?

11.  СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА РОСІЙСЬКОМОВНА МОЛОДЬ І СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА: РЕЦЕПЦІЇ, ШОК, СИМПТОМАТИКА

Модераторка: Ірина Славінська

Це нагода поговорити про те, що академічні кола назвали б «Молодь і сучасна українська література». Але деструктивна свідомість воліє розкласти все на запчастини – і покрутити в руках такі чудові детальки, як призма, фільтр, криве (?) дзеркало  тощо.

Давайте поглянемо на сучукрліт крізь дзеркало. Якою вона постає перед обличчям людини поза субкультурою «будь сучукр»? Як погляд Іншого може деформувати літературний ландшафт?

12.  ЧИ ПОТРІБНІ УКРАЇНІ СВОЇ ВЛАСНІ "ДОНЦОВІ-МАРІНІНИ" ЕНД КО?

Модератор: Микола Костинян

Реальний стан справ такий, що подібна низькопробна масова література дуже гарно про­дається, її реально багато читають – детективчики, бойовички, "вор в законє", "слєпой"… Намагаючись зробити український літературний продукт якісним – тим самим свідомо віддається оцей величезний сегмент впливу на читача; який все одно піде і придбає "данцову" російською мовою, підтримає російські видавництва і російських "авторів".

Чи можна сказати, що українська література є – якщо в ній такі величезні сегментаційні прогалини; чи не привернув би подібний літературний "треш", але українською мовою, - увагу читачів до саме національного книговидавництва?

Сучукрліт – має забезпечувати естетичні потреби лише вишуканого читача, чи й читача з невисокими запитами? Орієнтуватися на ринок чи на якість – і в яких пропорціях?

Суто "комерційна" українська література – де вона?

13.  ПРО ЩО ГОВОРИТЬ І МОВЧИТЬ СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА В УКРАЇНІ?

Модераторки: Олександра Зборовська, Марія Корнієнко

14.  СИЛОВІ СТРУКТУРИ ДЕРЖАВИ ЯК ОПОРА ДЕМОКРАТІЇ ЧИ ПАЛИЦЯ-ДЕМОКРАТИЗАТОР?

Модератори: Микола Воробйов, Іван Шмітько

15.  АЛЬТЕРНАТИВНІ СПОСОБИ ПОШИРЕННЯ ТВОРЧОГО ПРОДУКТУ: ЛІТЕРАТУРНІ САЙТИ, АУДІОКНИГИ, СЛАЙД-ШОУ ТА ІНШІ

Модератори: Ксенія Жужа, Денис Шашенок

Через відсутність можливості у багатьох молодих авторів видати свою книгу і певне небажання читачів її купувати, літератори все частіше звертаються до альтернативних способів подачі своїх творів. Літературні сайти та ЖЖ в цьому плані вже стали досить звичним явищем, певної популярності набувають аудіокниги (в тому числі самвидавівські). Різноманітні слайд-шоу та презентації покликані представити доробки фотографів та художників.