Забезпечення ґендерної рівності є ключовою складовою євроінтеграційних цінностей та пріоритетом соціальних змін в країні, тому нагальним завданням для України є прискорення ґендерних перетворень. На цьому наголосив Міністр України у справах сім'ї, молоді і спорту Равіль Сафіуллін, виступаючи на Всеукраїнській нараді з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в українському суспільстві, яка відбулася 11 червня 2010 року в Києві.

Серед першочергових шляхів такого прискорення Міністр пропонує підвищення гендерної просвіти населення, створення Всеукраїнської телефонної "гарячої лінії" з питань гендерної рівності, вдосконалення системи державної статистики з питань дискримінації за ознакою статі, створення механізму швидкого реагування на проблеми осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах через насильство в сім'ї чи дискримінацію за ознакою статі тощо.

Конференція зібрала представників центральних органів виконавчої влади, міжнародних організацій, обласних державних адміністрацій, представників громадських організацій, вчених, експертів.

В центрі уваги учасників наради - виконання Державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві та заходи на 2010 рік. Йшлося про такі важливі теми, як гендерно-правова експертиза законодавства та гендерна статистика в Україні, забезпечення рівних можливостей чоловіків і жінок у світі праці, гендерна освіта в Україні та впровадження ґендерної політики в Міністерстві оборони України.

На початку конференції Міністр України у справах сім'ї, молоді і спорту Равіль Сафіуллін зачитав вітання від Віце-прем'єр-міністра Бориса Колесникова.

Як зазначив у своєму виступі Равіль Сафіуллін, рівність жінок і чоловіків юридично закріплено у Конституції України та регулюється низкою міжнародних документів, ратифікованих нашою країною, та низкою вітчизняних законодавчих актів. Ключові з них - Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 рік), Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005 рік), Закон „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ухваленням Закону України „Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків”(2008 рік). Україна ратифікувала Конвенцію у 1980 році, визнавши принцип ґендерної рівності як основоположний. 27 грудня 2006 року затверджено Державну програму з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до  2010 року, на виконання якої в регіонах України розроблено та затверджено аналогічні програми. При 38 центральних органах виконавчої влади діють експертні робочі групи з впровадження ґендерних підходів. Обласні координаційні ради з питань сім’ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку та протидії торгівлі людьми функціонують у всіх областях України, у 14 областях - призначені на громадських засадах радники голів облдержадміністрацій, у 17 областях на громадських засадах створено та діє 21 ґендерний центр. Понад 500 громадських організацій працюють за ґендерною тематикою сьогодні в Україні.

За ініціативою громадськості та за участі представників влади різних рівнів здійснюється широка гендерна програма «Права жінок та дітей в Україні», яка складається з п’яти взаємопов’язаних проектів, що фінансуються Європейським Союзом, загальний бюджет проекту 14 млн. євро.

Міністр подякував міжнародним донорським організаціям за постійну підтримку впровадження гендерної рівності в Україні та активну співпрацю з Міністерством.

21 січня 2010 року у Женеві на 45-ій сесії Комітету Організації об'єднаних націй з ліквідації всіх форм дискримінації жінок успішно пройшов захист об'єднаної шостої та сьомої періодичної доповіді України про виконання нашою державою положень Конвенції.

Водночас, як зазначив очільник відомства, в Україні існують прояви гендерної дискримінації у відкритій чи прихованій формі. Низькою є представленість жінок у владних структурах, досі праця чоловіків цінується вище від праці жінок; нерівність впливає на стан здоров'я жінок і чоловіків, а соціально-економічні результати нерівності посилюються через ґендерні стереотипи.

   Так, заробітна плата жінок у середньому становить 68,6% від заробітної плати чоловіків; жінки становлять 38% усіх підприємців, які займаються індивідуальною діяльністю; 89,3% випадків безпліддя стосуються жінок, а рівень смертності чоловіків у віці 28-44 років у 4 рази вище, ніж у жінок.

У виступах учасників наради йшлося про необхідність продовження гендерно-правової експертизи законодавства (зараз Міністерство юстиції України здійснює таку експертизк трудового законодавства), продовження гендерної експертизи навчальних програм в освіті,  посилення інформаційно- роз’яснювальної роботи стосовно підвищення гендерної культури, подолання гендерних стереотипів, протидії сексистській рекламі  тощо.

Представники міжнародних та громадських організацій підкреслили активність спрівпраці з Міністерством у сфері утвердження рівності між чоловіками та жінками та відзначили недавнє відновлення в структурі Міністерства діяльності окремого відділу з питань гендерної політики.

Було заслухано також інформацію про виконання регіональних програм з утвердження ґендерної рівності в Луганській, Полтавській та Закарпатській областях.