Жінки-інноваторки: як мислити по-новому?

Скільки відомих жінок у науці ви знаєте? Ймовірно, лише нобелівського лауреата Марію Складовську-Кюрі, яка відкрила радій. Аби розширити уявлення про винахідливість жінок, до України привезли виставку «Творчі жінки. Винаходи та інновації зі Швеції». Експозиція з 22 вересня до 16 жовтня перебуватиме у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, а потім поїде до Львова. 

Дійсно, у нас бачення винахідників доволі усталене і стосується, звісно ж, образу чоловіків. Жінкам через неможливість реалізувати себе повноцінно у публічному житті доводилося часто бути в їх тіні. Так, майже не відомо, що графиня Ева Екеблад Делеґарді (1724-1786), маючи лише 24 роки, була обрана членом Королівської академії наук Швеції. Графиня прославилася винайденням нових практичних способів застосування картоплі, яка щойно з`явилася у Швеції. А Грейс Гопер (1906-1992) працювала під час Другої світової війни на військово-морському флоті США на одному з перших в історії комп`ютерів «Марк-1», і також написала першу комп`ютерну програму. Ніні Кронберг (1874-1949) відкрила спосіб виготовлення молочного порошку. Список маловідомих широкому загалу імен можна продовжувати.  

Гуніла Стернет, винахідниця та експерт з ґендерних питань розповідає про виставку. Фото: Людмила Малес. 

Гуніла Стернет, експертка з питань рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та винахідниця, що приїхала на виставку до України, розповідає, що інноваторок у Швеції наразі стільки, що вони об`єднуються в організацію, яка сприяєтиме співпраці та налагодженню контактів. О̀̀са Лі̀ндберг, куратор виставки «Творчі жінки. Винаходи та інновації зі Швеції», зазначає, що хоча у Технічному музеї у Стокгольмі лише 100 із 55000 експонатів є винаходами жінок, їхній внесок у світовий технічний прогрес переосмилюється відповідно до більш сучасних уявлень про роль жінки у суспільстві. Інноваційність мислення, знання, досвід та здібності не залежать від статі. І жінки доводять це щороку, патентуючи винаходи, які покликані зробити життя зручнішим.

Серед експонатів виставки представлено приблизно сорок винаходів, зроблених шведськими жінками за останні десятиліття. Спілкуючись з іншими жінками, своїми дітьми, старшими людьми, вони намагалися по-новому розв`язати ті чи інші повсякденні проблеми. Наприклад, замислившися над тим, що кілька мільйонів людей щороку помирають від шлункових захворювань після вживання брудної води, Петра Вадстрем створила очисний апарат Solvatten, що працює завдяки сонячній енергії, відзначений численними нагородами.

Виставка творчих жінок мандрує Україною, Бєларуссю та Балканами. Фото: Anna Gerdén 

Або, скажімо, винахід медсестри Жозефіни Сандстрем – допоміжний столик AcTive Tilda, що підтримує руку або ногу хворого, і зменшує ризик отримання медсестрою пов’язаних з роботою травм плечей, шиї чи спини. Ще одна винахідниця Лоне Педерсен вирішила, що для коней має бути незручно й навіть болюче носити залізні підкови. Вона спробувала виготовити їх з гуми від тракторних шин, а через три роки завод у Гальмстаді придбав її патент. Сьогодні такі підкови використовують у війську Таїланду, а також для коней президента Росії.

Як виявилося на виставці, безкоштовну газету «Метро» також винайшла жінка - Моніка Ліндстед. Перший випуск «Метро» побачив світ 13 лютого 1995 року. Сьогодні газета поширюється не лише у Швеції, а в 18 країнах світу, щодня її читають кілька десятків мільйонів людей. Це - яскравий приклад так званої соціальної та медійної інновації.

Один із популярних нині винаходів, зроблених шведкою Петрою Вадстрем - сонячний очисник води Solvatten.

Або ще один унікальний винахід, який полегшив процес спілкування у сучасному світі та належить жінці – так звана «зелена кнопка». Її придумала Лайла Улґрен, яка була єдиною жінкою-інженером у команді Естена Мекітало, який розробив сучасний мобільний телефон. Наприкінці 1970-их років мобільні телефони були цілковитою новинкою. Тому передбачалося, що вони працюватимуть, як звичайні телефони – спочатку з’єднання з мережею, потім набір одного номера. Але це забирало багато часу, 15 секунд, і виклики часто роз’єднували. У Лайли виникла ідея вдосконалити процес набору. Спершу номер запам’ятовується на мікропроцесорі телефону, а тоді відбувається з’єднання з мережею шляхом натиску на зелену кнопку виклику. Завдяки цьому виклик забирає лише дві секунди.  Лайла стала першою жінкою в 2009 році, яка одержала Премію Полгема Спілки дипломованих інженерів Швеції.

Деякі винаходи жінки впровадили саме для себе, базуючись на особливості жіночого досвіду. Зокрема, шведка Міа Сейпель зауважила, що досить незручно задирати светер на холодній погоді, аби погодувати дитину груддю. Це наштовхнуло Мію на ідею створити сорочку з подвійним відворотом спереду, нині відому багатьом мамам як Boob. У ній жінка може годувати груддю дитину, залишаючись при цьому в теплі. А от юна шведка Надя Б’єрк,  вивчаючи технологію і дизайн, спільно зі своїми подругами винайшла зручну захисну пряжку проти згвалтування.

Ці та інші цікаві і корисні винаходи (як-от, дитячий стілець для автомобіля і наплечник SitSac, Osnodd - пристрій проти крадіжки, соска-пустушка для того, щоб давати наркоз немовлятам, захисне ліжко для недоношених дітей, екологічно безпечний підґузник Nature Babycare, кабелезбірник – штепсельна коробка, спортивна пляшка для пиття Binibottle, велосипедне сідло для спідниць тощо) переконують, що інноваційність жінок в сучасному світі немає меж.

Тамара Марценюк