Дорогі наші, ніжні, добрі, красиві і кохані політики, чиновники та керівники всіх рівнів! Уже цим зверненням хочеться показати вам, наскільки недоречною є приватна лексика та наскільки не доцільно її використовувати у публічній сфері.    Чому ж тоді у цей день, 8 березня, Міжнародний день солідарності жінок у боротьбі за свої права, ви вдаєтесь до безвідповідальної сентиментальності, і звертаєтесь не до громадянок України, найманих працівниць, колег, підлеглих і керівниць, а до «коханих сестричок, матусь, бабусь і дружин»? Громадянки України поза їх репродуктивно-сімейним статусом не мають у ваших очах жодної цінності? Не «красиві» і не «ніжні» жінки не заслуговують на звернення?   У своїх березневих вітаннях ви всі як один, не залежно від політичних поглядів і навіть статі, починаєте нас вітати зі святом весни та краси, дякувати за турботу, ласку і те, що ми начебто «прикрашаємо ваше життя». Ви послідовно зводите нас, жінок України, повноцінних і повносправних громадянок, які платять податки, до ролі «прикраси», «хатньої прислуги», «сексуального об’єкта» та «няньки». За всі роки незалежності жоден і жодна з вас, дорогі наші і ніжні політики, не згадали у цей день про права жінок, гендерну рівність і забезпечення її в Україні. Ви не говорите про такі драматичні проблеми, як насильство в сім’ї, «скляна стеля» кар’єрного росту, нерівна оплата праці за однакову роботу. Ви не звітуєте перед нами за виконану роботу, а лишень розтікаєтесь безвідповідальним сюсюканням, фальшивим медом. Тому в цей день, 8 березня, Міжнародний день солідарності жінок у боротьбі за свої права, залиште ніжності для своїх особистих родичок. Нам, громадянкам України, дайте публічний звіт, що саме ви зробили для забезпечення гендерної рівності і виконання наших громадянських прав і свобод, в тому числі репродуктивних і сексуальних прав.  А коли ж вітатимете своїх особистих мам, дружин, сестричок і бабусь, не забудьте нагадати їм, що у 2011 році в Україні:   – в уряді немає жодної жінки, у парламенті 7.5 % жінок (за рівнем політичної участі жінок Україна знаходиться на 105 місці з 134 країн світу); – з вуст український політиків найвищого рівня все частіше лунають сексистські й некоректні коментарі щодо ролі жіноцтва у суспільному житті; – середня заробітна плата жінок на 30% нижча ніж у чоловіків; – жінки контролюють лише 5-10% економічних ресурсів; – полишають оплачувану роботу, щоби доглядати за дитиною у 99% випадках жінки. Держава за цю суспільнокорисну працю платить 130 грн; – жінка працює на 4-6 годин більше, ніж чоловік, праця в домашньому господарстві не враховується як продуктивна, а тому не оплачується й не враховується в пенсійних схемах; – жінки потерпають більше від домашнього  насильства, ніж від пограбувань, зґвалтування незнайомими та в автомобільних катастрофах, разом узятих; – з різних джерел відомо, що близько 40 тисяч українських жінок потрапили шляхом насильства або оману в нелегальну секс-індустрію; – у Національній академії наук України налічується 179 академіків. І лише троє з них ― жінки. При тому,  що у вищих навчальних закладах серед студентів жінки становлять 54%. Вітаємо Вас з святом, дорогі співгромадянки! Святом, яке лишень нагадує нам, що привід для веселощів ще слід вибороти! Тамара Злобіна, Гендерна експертна платформа «КРОНА». Далеко не всі з вас є красивими, коханими і ніжними. Зрештою, обставини вашого приватного життя нікого не хвилюють – як політики, чиновники та керівники, ви маєте ефективно виконувати власні посадові функції, і оцінка вашої діяльності ґрунтуватиметься на результатах, які ви показуєте, а не на тих якостях, якими наділила (чи обділила) вас природа. Чому ж тоді у цей день, 8 березня, Міжнародний день солідарності жінок у боротьбі за свої права, ви вдаєтесь до безвідповідальної сентиментальності, і звертаєтесь не до громадянок України, найманих працівниць, колег, підлеглих і керівниць, а до "коханих сестричок, матусь, бабусь і дружин"? Громадянки України поза їх репродуктивно-сімейним статусом не мають у ваших очах жодної цінності? Не "красиві" і не "ніжні" жінки не заслуговують на звернення? У своїх березневих вітаннях ви всі як один, не залежно від політичних поглядів і навіть статі, починаєте нас вітати зі святом весни та краси, дякувати за турботу, ласку і те, що ми начебто "прикрашаємо ваше життя". Ви послідовно зводите нас, жінок України, повноцінних і повносправних громадянок, які платять податки, до ролі "прикраси", "хатньої прислуги", "сексуального об’єкта" та "няньки". За всі роки незалежності жоден і жодна з вас, дорогі наші і ніжні політики, не згадали у цей день про права жінок, гендерну рівність і забезпечення її в Україні. Ви не говорите про такі драматичні проблеми, як насильство в сім’ї, "скляна стеля" кар’єрного росту, нерівна оплата праці за однакову роботу. Ви не звітуєте перед нами за виконану роботу, а лишень розтікаєтесь безвідповідальним сюсюканням, фальшивим медом. Тому в цей день, 8 березня, Міжнародний день солідарності жінок у боротьбі за свої права, залиште ніжності для своїх особистих родичок. Нам, громадянкам України, дайте публічний звіт, що саме ви зробили для забезпечення гендерної рівності і виконання наших громадянських прав і свобод, в тому числі репродуктивних і сексуальних прав.  А коли ж вітатимете своїх особистих мам, дружин, сестричок і бабусь, не забудьте нагадати їм, що у 2011 році в Україні: – в уряді немає жодної жінки, у парламенті 7,5% жінок (за рівнем політичної участі жінок Україна знаходиться на 105 місці з 134 країн світу); – з вуст український політиків найвищого рівня все частіше лунають сексистські й некоректні коментарі щодо ролі жіноцтва у суспільному житті; – середня заробітна плата жінок на 30% нижча ніж у чоловіків; – жінки контролюють лише 5-10% економічних ресурсів; – полишають оплачувану роботу, щоби доглядати за дитиною у 99% випадках жінки. Держава за цю суспільнокорисну працю платить 130 грн.; – жінка працює на 4-6 годин більше, ніж чоловік, праця в домашньому господарстві не враховується як продуктивна, а тому не оплачується й не враховується в пенсійних схемах; – жінки потерпають більше від домашнього  насильства, ніж від пограбувань, зґвалтування незнайомими та в автомобільних катастрофах, разом узятих; – з різних джерел відомо, що близько 40 тисяч українських жінок потрапили шляхом насильства або оману в нелегальну секс-індустрію; – у Національній академії наук України налічується 179 академіків. І лише троє з них ― жінки. При тому,  що у вищих навчальних закладах серед студентів жінки становлять 54%. Щороку в Україні відзначають 8 березня - за традицією, як свято весни і краси. Чоловіки вдягають фартушки, миють посуд і готують дружинам сніданок - мова не про справедливий розподіл домашньої роботи, це лише на один день в році. Подібні "святкування" стали основою для відомого вульгарного жарту: мовчи, жінко, твій день - 8 березня.  Альтернативні листівки від Гендерної експертної платформи ГІАЦ "КРОНА" покликані здолати цю інерцію та повернути святу його справжнє, політичне значення. З нагоди відзначення 100-річного ювілею Міжнародного Жіночого дня, або ж дня боротьби за жіночі права, ми нагадуємо громадянам та громадянкам України про досягнення жіночого руху в минулому і ті проблеми, які ще слід здолати в сучасності. Вітаємо Вас зі святом, дорогі співгромадянки! Святом, яке лишень нагадує нам, що привід для веселощів ще слід вибороти!   Завантажити ці вітальні листівки можна за цим посиланням. Дякую дизайнерці листівок Ользі Вовкогон-Мартинюк та креативній групі, що створила фото для статті: Ольга Мартинюк-Вовкогон, Юрко Вовкогон, Костя Смолянінов. Тамара Злобіна, Гендерна експертна платформа ГІАЦ "КРОНА"