Законом визначено організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, гарантуючи гендерну рівність, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам.

Згідно із документом, основними напрямами державної політики у сфері протидії торгівлі людьми є: попередження торгівлі людьми шляхом підвищення рівня обізнаності населення, превентивної роботи, зниження рівня вразливості населення, подолання попиту; боротьба із злочинністю, пов´язаною з торгівлею людьми, шляхом виявлення злочинів торгівлі людьми, осіб, причетних до скоєння злочину, притягнення їх до відповідальності; надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми, шляхом удосконалення системи відновлення їхніх прав, надання комплексу послуг, впровадження механізму взаємодії суб´єктів у сфері протидії торгівлі людьми.

З метою ефективної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, та їх захисту передбачено створення "Національного механізму взаємодії суб´єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми". Реалізація "Національного механізму взаємодії суб´єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми" включає встановлення потреб особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та пошук органів чи закладів, що можуть їх задовольнити.

Закон містить положення про права особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Так, особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

• інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє дана особа;
• медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
• тимчасового розміщення, за бажання постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації зокрема у зв´язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
• відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;
• одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Відповідний законопроект зареєстровано за №8469.