Звернення

лідерок та лідерів жіночих організацій,

організацій, що займаються проблемами ґендерної рівності,

та організацій громадянського суспільства  України

до Президента України, Верховної Ради України, Уряду України,

донорів, які надають офіційну допомогу для розвитку Україні,

і учасників та учасниць Четвертого Форуму високого рівня

з проблем ефективності допомоги

            Ми, лідерки та лідери жіночих організацій, організацій, що займаються проблемами ґендерної рівності, та організацій громадянського суспільства,підтримуємо положення третього проекту Підсумкового Бусанського документу Четвертого Форуму високого рівня з проблем ефективності допомоги (Бусан, Корея, 29 листопада – 1 грудня 2011 року), про те, що:

-         світ стоїтьна переломному етапі глобального розвитку. Бідність залишається головним викликом. Проблема досягнення тривкого, справедливого та сталого розвитку і гідної праці в країнах, що розвиваються, має першорядне значення (пункт 2);

-         новеглобальне партнерство в сфері розвитку має охоплювати все різноманіття і визнати ролі, які всі зацікавлені сторони  в співпраці можуть відігравати у підтримці розвитку (пункт 6);

-         загальніпринципи – у відповідності до міжнародних угод з прав людини, гідної праці, ґендерної рівності та прав людей з обмеженими фізичними можливостями – є основою всеохоплюючого партнерства з метою ефективного розвитку (пункт 10);

-         всіпартнери повинні активізувати свої зусилля задля досягнення ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок за допомогою надійних програм розвитку, які ґрунтуються на пріоритетах країн. Скорочення нерівності є необхідною умовою для стійкого і всебічного росту і розвитку (пункт 17);

-         організаціїгромадянського суспільства (ОГС) відіграють життєво важливу роль у формуванні політики в галузі розвитку та нового партнерства, здійснюючи контроль за їх реалізацією. Вони також надають послуги у сферах, які доповнюють або виходять за рамки передбачених державою (пункт 19).

      Разом з тим ми висловлюємо занепокоєння тим, що проект Підсумкового Бусанського документу не звертається у більш системний і послідовний спосіб до проблем  ґендерної рівності, поваги до прав людини і охорони довкілля, незважаючи на те, що Аккрський план дій визнає їх наріжними каменями для досягнення стійкого впливу на умови життя і можливості бідних жінок, чоловіків і дітей.

            Ми переконані, що ґендерна рівність є ключовим моментом та індексом людського розвитку, а також фундаментальним правом людини. Це означає, що уповноваження жінок, їх рівноправна участь у прийнятті рішень у всіх сферах суспільства і доступ до влади на всіх рівнях є основою для досягнення ґендерної рівності, соціальної справедливості та демократії.

            Ми закликаємо до визнання права жінок і чоловіків самим визначати пріоритети розвитку, виходячи із своїх власних потреб і досвіду.

            Ми наполягаємо, що жіночі організації, організації, які займаються проблемами ґендерної рівності та захистом прав людини, відіграють ключову роль у розвитку, а отже мають бути визнані рівними партнерами у співпраці  з державою і міжнародними організаціями.

            Ми наголошуємо, що Підсумковий Бусанський документ Четвертого Форуму високого рівня з проблем ефективності допомоги має повністю узгоджуватися із національною і міжнародною політикою ґендерної рівності і жіночих прав. Він також має демонструвати підсилені зобов’язання всіх партнерів розвитку щодо гармонізації заходів з проблем ґендерної рівності у ширшому контексті, включаючи донорську допомогу, торгівлю, податкову та інвестиційну політику.

            Ми хочемо привернути увагу Президента України, Верховної Ради України, Уряду України і донорів, що працюють в Українідо того, що: 

-         Уряд і Верховна Рада України не сприяють залученню громадянського суспільства України, зокрема, жіночих організацій та організацій, які займаються проблемами ґендерної рівності, до визначення пріоритетів розвитку і до процесів підвищення ефективності допомоги, як того вимагає Паризька декларація (параграф 14). Це перетворює принцип «національного лідерства» на «урядове лідерство»;

-         попри існування відповідної законодавчої бази, ґендерна рівність досі не стала пріоритетом державної політики України;

-         не відновлено в повному обсязі роботу державного механізму забезпечення ґендерної рівності, який було послаблено внаслідок адміністративної реформи;

-         не прийнято нову Державну програму з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2016 року;

-         ґендерна складова не інтегрована в систему державної статистики, планування, моніторингу, оцінки виконання державних програм та управління в цілому, а також повною мірою в навчання державних службовців;

-         ґендерні підходи не застосовуються при бюджетному плануванні;

-         проведення ґендерних досліджень недостатньо підтримується на державному рівні;

-         донорські зобов’язання щодо впровадження ґендерної рівності не завжди є чіткими; програми і проекти не завжди мають належний фінансовий механізм моніторингу  ґендерного інтегрування;

-         фінансова підтримка програм і проектів з проблем ґендерної рівності складає мізерний відсоток від загальної суми донорської допомоги;

-         донори, що працюють в Україні, не докладають достатніх зусиль для залучення до діалогу агентів розвитку, включаючи НУО, щодо пріоритетів  розвитку та підвищення ефективності донорської допомоги, як того вимагає Аккрський план дій (параграф 13b);

-         діяльності урядово-донорського координаційного механізму, бракує прозорості і звітності;

-         запровадження нових механізмів допомоги (прямої підтримки бюджету та секторального підходу, як того вимагає Паризька декларація)  ставить під загрозу реалізацію неурядовими організаціями проектів, альтернативних до позиції органів влади;

-         донори та Уряд України недостатньо виконують зобов’язання зі звітування щодо використання офіційної допомоги для розвитку перед громадянами України, як того вимагає Аккрський план дій (параграф 24); 

-         без залучення широкої громадськості до координації, моніторингу та реалізації донорська допомога наражається на небезпеку бути використаною нецільовим методом.

Ми, лідерки та лідери жіночих організацій, організацій, що займаються проблемами ґендерної рівності, та організацій громадянського суспільствазакликаємо Президента України, Верховну Раду України та Уряд України:

-         активно залучати громадянське суспільство, зокрема,  жіночі організації та організації, що займаються проблемами ґендерної рівності, до визначення національних пріоритетів розвитку, що сприятиме ширшому баченню проблем та шляхів їх вирішення;

-         шляхом обов’язкового проведення національних і регіональних громадських консультацій розробити та затвердити довгострокову стратегію сталого розвитку України з урахуванням ґендерної складової;

-         включити ґендерну складову в державні програми соціально-економічного розвитку, в тому числі, регіональні і галузеві програми стратегічного значення;

-         підвищити статус державного механізму забезпечення ґендерної рівності шляхом створення центрального органа виконавчої влади (ЦОВВ), відповідального за формування і реалізацію державної політики ґендерної рівності;

-         прийняти нову Державну програму з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2016 року; щорічно фінансово забезпечувати її виконання за рахунок державного бюджету;

-         шляхом широких національних і регіональних громадських консультацій розробити довгостроковий Національний план дій з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві як стратегію ґендерного розвитку;

-         інтегрувати ґендерну складову в систему державної статистики, планування, моніторингу, оцінки виконання державних програм та управління в цілому;

-         застосовувати комплексний ґендерний підхід (gender mainstreaming) на всіх стадіях бюджетного процесу, спираючись на ґендерний аналіз та аудит;

-         передбачити обов’язкову участь жіночих організацій, організацій, що займаються проблемами ґендерної рівності, та організацій громадянського суспільства у проведенні моніторингу виконання принципів Паризької декларації;

-         розробити та впровадити матриці результатів для узгодження діяльності донорів з національними пріоритетами країни;

-         активно залучати громадянське суспільство, зокрема,  жіночі організації та організації, що займаються проблемами ґендерної рівності, до урядово-донорської координації допомоги для розвитку.

            Ми закликаємо донорські організації, що працюють в Україні:

-         дотримуватись зобов’язань, закріплених у міжнародних документах, щодо інтегрування ґендерної рівності в політику розвитку на всіх рівнях і в усіх секторах, зважаючи, що допомога для розвитку не є ґендерно-нейтральною, а чинить різний вплив на жінок і чоловіків. Допомога для розвитку має базуватись на ґендерно-усвідомленій політиці і регуляторній системі, спрямованих на задоволення життєвих потреб жінок і чоловіків;

-         інтегрувати ґендерний аналіз і аудит у планування, розробку, реалізацію та оцінку допомоги для розвитку, шляхом розробки чітких індикаторів для оцінки ґендерного впливу програм і проектів, що впроваджуються в Україні;

-         скерувати щонайменше 15% офіційної допомоги для розвитку на ґендерну складову;

-         вимагати від Уряду України, щоб залучення та реалізація допомоги для розвитку на всіх етапах – від визначення пріоритетів до оцінки результатів – ґрунтувалися на засадах прозорості і звітності, за участі жіночих організацій та організацій, що займаються проблемами ґендерної рівності, у відповідності до Аккрського плану дій;

-         створити постійно діюче ґендерне бюро в рамках  урядово-донорського координаційного механізму із залученням представників громадянського суспільства, зокрема, жіночих організацій та організацій, що займаються проблемами ґендерної рівності;

-         у разі негативного висновку громадського моніторингу щодо використання офіційної допомоги для розвитку, передавати кошти в непов’язану допомогу на реалізацію проектів громадських організацій на конкурсних засадах.

      Ми закликаємоучасників та учасниць Четвертого Форуму високого рівня з проблем ефективності допомоги в Бусані підтримати ініціативи України щодо включення наданих рекомендацій до Підсумкового Бусанського документу.

Підримуємо:

Оксана Кисельова

КМГО «Інститут ліберального суспільства»

президент

Тетяна Ісаєва, Музей історії жіноцтва, історії жіночого та ґендерного руху