Представниці і представники громадськості засуджують захід під керівництвом Ольги Богомолець та Ганни Турчинової, який відбувся в Комітеті з питань охорони здоров’я Верховної Ради України за участю «науковців», представників громадськості та релігійних діячів. Ділимося текстом відкритої заяви проти таких дій на рівні влади. Прєднатися можна тут.

«За змістом проголошені виступи були образливими (у тому числі і на адресу інших країн) та суперечили національному законодавству і офіційній державній політиці щодо забезпечення прав людини, рівності чоловіків і жінок, утвердженим у європейському співтоваристві стандартам розуміння таких понять, як «гендерна рівність» і «недискримінація», та прийнятим цивілізованим нормам ведення діалогу», – йдеться у відкритій заяві громадськості.

Документ буде направлено до Голови Верховної Ради України, Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини, посольства Канади, Швеції, Швейцарії, США, Представництва Європейського Союзу, ПАРЄ, Представництва ООН, Німеччини, Норвегії, Литви.

Нагадаємо, офіційно захід був анонсований як «Науково-методичні підходи до проблеми гендерної рівності». У своїх виступах учасники і учасниці дискусії дозволяли собі псевдонаукові, сексистські  і гомофобні вислови.

Ділимося повним текстом заяви від Повага. 

Відкрита заява громадськості 

щодо засідання Круглого столу на тему “Науково-методичні підходи до проблеми гендерної рівності”, організованого Комітетом з питань охорони здоров’я ВР України 9 листопада 2018 року

Ми, представниці і представники громадськості, категорично засуджуємо черговий псевдонауковий захід під керівництвом Ольги Богомолець та Ганни Турчинової, який відбувся в Комітеті з питань охорони здоров’я Верховної Ради України за участю «науковців», депутатів, представників громадськості та релігійних діячів. Вважаємо, що під час засідання відбулася маніпуляція правом на свободу переконань та висловлювань, адже допущені до слова доповідачі і доповідачки представляли державну гендерну політику упереджено і викривлено, із дискримінаційним, мізогінним, гомофобним, трансфобним та ксенофобним баченнями.  За змістом проголошені виступи були образливими (у тому числі і на адресу інших країн) та суперечили національному законодавству і офіційній державній політиці щодо забезпечення прав людини, рівності чоловіків і жінок, утвердженим у європейському співтоваристві стандартам розуміння таких понять, як «гендерна рівність» і «недискримінація», та прийнятим цивілізованим нормам ведення діалогу.

Зокрема, розвиток медичної, соціальної та освітньої політики на основі християнських цінностей та прородинної політики не передбачено жодним нормативним актом і не відповідає Конституції України, нормам законів України та міжнародним зобов’язанням України.  Відповідно до ст. 35 Конституції України, церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави і жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова. Спроби інтегрування цінностей і переконань окремих релігійних груп у державну політику, щоб обмежити права осіб з іншими переконаннями – це дискримінація інших груп громадян та порушення їх права на рівне ставлення з боку державних органів та рівність перед законом гарантоване ст.24 Конституції України, ст.14 та ст.1 Протоколу № 12 Європейської Конвенції, Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Громадське засідання передбачає плюралізм думок та висловлювань, проте на цьому заході за знайомою радянською традицією практично нікому, окрім «потрібних» доповідачів і доповідачок, слова не було надано, а присутнім визнаним експерткам з прав жінок головуюча пропонувала у разі незгоди залишити приміщення. Тим (із списку підписантів і підписанток цієї заяви), хто подали до Комітету свої пропозиції щодо виступів, було відмовлено буцімто на підставі наявності вже затвердженої програми і неможливості включити до неї додаткових доповідачок.

Усі без виключення  доповідачі й доповідачки, що виступили, не компетентні висловлюватися з тем гендерної рівності і прав жінок, оскільки не мають ані відповідної освіти, ані жодних наукових публікацій з цієї теми і ніколи не працювали у сфері захисту прав жінок та недискримінації за ознаками статі, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Що навіть гірше, всі вони просували спільну, далеку від наукової, а часом і здорового глузду, точку зору, яку не мали можливості спростувати, чи хоча б уточнити, решта учасниць і учасників. Так, наприклад, Гарнік Кочарян, академік російської академії природознавства (РАП), заявив, що “в сучасному суспільстві спостерігається тенденція до примусової гомосексуалізації».

Позиція головуючих була войовничою та нетерпимою до інших точок зору. І хоча зазначений «круглий стіл» був заявлений як неполітичний захід, на ньому відбулася спроба ревізувати засадничі основи державної політики України у сфері забезпечення прав людини, рівності жінок і чоловіків і саботувати євроінтеграційну діяльність нашої держави. Зокрема, Людмила Гридковець, голова Української Асоціації Християнської Психології, зробила надзвичайно небезпечну заяву: “будь-яка технологія, що передбачає в своїй природі знищення репродуктивності нації, має розглядатися СБУ, як зрада України”. Також на цьому заході наводилася недостовірна інформація про державну політику та роботу багатьох інституцій у Канаді, Німеччині, Норвегії, Швеції, США, Швейцарії, Литві та багатьох інших державах, які допомагають Україні, в тому числі, вийти з кризи та розбудовувати демократію. Вважаємо, що посольства цих країн мають право знати, хто і як спотворює інформацію про їхні країни.

Ми наполягаємо, що жодна резолюція, чи рекомендація або висновки, які будуть поширені з посиланням на «круглий стіл» «Науково-медичні підходи до проблеми гендерної рівності» не можуть бути легітимними, оскільки не обговорювалися під час проведення цього заходу.

Заяву буде надіслано Голові Верховної Ради України, Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини, Урядовій Уповноваженій з питань гендерної політики, посольствам Канади, Швеції, Швейцарії, США, Представництво Європейського Союзу, ПАРЄ, Представництво ООН, Німеччини, Норвегії, Литви.

Заяву підписали:

Благодєтєлєва-Вовк Світлана, голова ради ГО ТРОН

Дмитрієва   Марія, Feminism UA

Довгопол Ганна, Координаторка програми “Гендерна демократія”, Фонд ім. Гайнріха Бьолля в Україні

Дубина Світлана, чл.громадської ради при МФО “Рівні можливості”, правозахисниця

Зайцева Олена

Карбовська Наталія, директорка зі стратегічного розвитку Українського жіночого фонду

Кобелянська Лариса, к.філос.н., доцентка, координаторка Громадської експертної ради з гендерних питань при МФО “Рівні можливості”

Кузьменко Єлизавета, журналістка сайту “Повага. Кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці”

Ламах Елла, ВУО “Центр – Розвиток демократії”

Малес Людмила, докторка соціологічних наук

Марценюк Тамара, к.соц.наук, доцентка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, гендерна експертка УГСПЛ

Славінська Ірина

Стребкова Юлія, к.філос.н., доцент

Стрельник Олена, докторка соціологічних наук

Тишко Ірина, магістриня публічного адміністрування

Черепаха Катерина, віце-президентка ГО «Ла Страда-Україна»

Чумало Марта, заступниця голови Центру «Жіночі перспективи»

Ябченко Микола, експерт з гендерних комунікацій

Приєднання до заяви можна за посиланням