Часи змінюються. Суспільство розвивається у визнанні прав жінок та гендерної рівності. До феміністичного руху в Україні приєднуються нові учасники та учасниці, які публічно виражають протести проти випадків дискримінації та насильства. Але інформаційне поле доводить, що до абсолютного визнання факту рівних прав та можливостей українське суспільство ще не дійшло. Переглядаючи рекламу на телебаченні, в інтернеті або громадському транспорті, діти та дорослі щоденно бачать на постерах або у відеороликах відкриті зображення оголеного людського тіла, що не мають ніякого відношення до рекламованого товару. Багато людей навіть не замислюються, що подібна реклама має ознаки сексизму і згідно правових актів є порушенням діючого законодавства.

Сексистська реклама, яка принижує гідність людини за ознакою статі, зустрічається у різних публічних місцях і не викликає масового невдоволення. Чому так відбувається і які наслідки цього явища? Чи є економічне виправдання? Скоріше за все – це врахування рекламними менеджерами та маркетологами вкорінених стереотипів про рольові моделі у суспільстві. У психології продажів вважається, що натяк на сексуальність скоріше привертатиме увагу та підсилюватиме інтерес публіки до товару. Але, на думку прогресивних маркетологів, це лише нестача креативу в ПР-команди, відсутність бажання знайти нестандартний підхід до просування продукту та псування іміджу кампанії. А масовий характер розповсюдження реклами з проявами сексизму продовжує й надалі укріплювати стереотипні уявлення, створюючи перепони прогресивним змінам у суспільстві.

З 15 березня по 30 квітня 2019 року у Харкові за ініціативи Центру гендерної культури розпочалася друга хвиля моніторингу сексистської реклами, який триває у рамках Проекту ЄС «Центр гендерної культури як платформа для розширення прав і можливостей жінок та молоді».

Про результати першої хвилі читати http://www.genderculturecentre.org/krugliy-stil-za-rezultatami-monitor/

Волонтерам, які мають бажання долучитися до заходу, потрібно сфотографувати друковану рекламу (або зробити аудіо- чи відеозапис реклами по радіо чи телебаченню) та надіслати зібраний фактаж в електронну форму https://goo.gl/gLJTY3.

Отримані результати будуть оброблені та презентовані командою Центру для обговорення у травні 2019 року під час круглого столу. Наступний крок – це передача скарг до відповідних державних контролюючих інституцій та комітетів. Теоретичні засади моніторингу, визначення по темі та минулорічний звіт більш детально представлені для ознайомлення за посиланням: http://www.genderculturecentre.org/wp-content/uploads/2018/06/Guidelines-on-sexist-OF-ADVERTISING-MONITORING.pdf

У разі виникнення додаткових питань можна звернутися до координаторки напряму – Нагаївської Дарˊї (063 492 17 28, d.nagayivska@gmail.com).