19 травня 2020 року, Верховна Рада України, в першому читанні, ухвалила зміни до назви свята День захисника України, для врахування внеску не лише чоловіків, але і жінок, в захист України. Так була підтримана ініціатива громадської організації Української асоціації представниць правоохоронних органів. Остаточна версія назви буде визначена після другого читання, – День захисників та захисниць України.

Чому це важливо?

День захисника України встановлено Указом Президента України 14 жовтня 2014 року з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості.

При цьому станом ще на вересень 2018 року у Збройних силах України із загальної чисельності 255 000 осіб проходять службу близько 55 000 жінок, з яких більше 25 000 мають військові звання, причому майже три з половиною тисячі – офіцерські. Жінки проходять службу також в Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Службі Безпеки України, Національній поліції.

Жінки захищають Україну у війні проти російської агресії на Сході держави в якості кулеметниць, снайперок, гранатометниць, водіїв бойових машин, медичних працівниць тощо.

Завдяки співпраці із НАТО, реалізації євроінтеграційного курсу України, зняті усі обмеження на призначення жінок на посади в Збройних силах України. Верховна Рада України прийняла закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в секторі оборони».

Річна національна програма під егідою Комісії Україна-НАТО містить окремий розділ «Гендерна рівність», який включає до себе короткострокові та середньострокові цілі.

У цьому документі зазначається, що «Забезпечення гендерної рівності у секторі безпеки і оборони України є одним із основних пріоритетних напрямів державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО».

Пріоритетними завданнями Річної Національної програми визначено, зокрема, розробку стратегії забезпечення гендерної рівності у секторі безпеки і оборони України; підвищення гендерної обізнаності особового складу складових сектору безпеки і оборони України; удосконалення нормативно-правової бази з питань дотримання принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у секторі безпеки і оборони України; активізація залучення жінок до миротворчих процесів як в Україні, так і за її межами; забезпечення на постійній основі інформування громадськості України щодо впровадження принципів гендерної рівності у складових сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО; проведення моніторингу дотримання принципів гендерної рівності у складових сектору безпеки і оборони України, у подальшому забезпечити проведення такого моніторингу на постійній основі тощо.