Ми, феміністки з України, закликаємо феміністок усього світу до солідарності з рухом опору українського народу проти загарбницької імперіалістичної війни, розв’язаної Російською Федерацією. У наративах про війну жінки* найчастіше постають жертвами. Проте насправді вони також відіграють ключову роль у рухах опору, як на фронті, так і в тилу – від Алжиру до В’єтнаму, від Сирії до Палестини, від Курдистану до України.

Це право українських жінок* на спротив як елементарний акт самозахисту пригноблених заперечується авторками маніфесту “Феміністський спротив проти війни”. Ми ж навпаки розглядаємо феміністську солідарність як політичну практику, яка має прислухатися до голосів тих, кого імперіалістична агресія зачіпає безпосередньо. Феміністська солідарність має обстоювати їхнє право на самостійне визначення своїх потреб, політичних цілей та стратегій їх досягнення. Українські феміністки не чекали сьогоднішнього моменту, щоб боротися проти системної дискримінації, проти патріархату, расизму та капіталістичної експлуатації: ми вели, ведемо й будемо вести цю боротьбу як у воєнний, так і в мирний час. Проте російське вторгнення змушує нас зосередити сили на спільній оборонній боротьбі українського суспільства: боротьбі за виживання, базові права і свободи та політичне самовизначення. Ми закликаємо до обізнаної оцінки конкретної ситуації замість абстрактного геополітичного аналізу, що ігнорує історичний, соціальний та політичний контекст. Абстрактний пацифізм, який засуджує всі воюючі сторони, призводить до безвідповідальних практичних рішень. Ми наполягаємо на суттєвій різниці між насильством як засобом пригноблення та легітимною самообороною.

Російська агресія підриває досягнення українських феміністок у боротьбі проти політичного та соціального пригноблення. На окупованих територіях російська армія використовує як військову стратегію масові зґвалтування та інші форми гендерно зумовленого насильства. Встановлення російського режиму на цих територіях загрожує криміналізацією ЛГБТІК+ людей та декриміналізацією домашнього насильства. Проблема домашнього насильства ускладнюється на всій території України. Колосальні руйнування цивільних інфраструктур, екологічні загрози, інфляція, дефіцит, переміщення населення загрожують соціальному відтворенню. Війна посилює гендерний поділ праці, ще більше перекладаючи на жінок роботу з відтворення суспільства в особливо важких і прекарних умовах. Зростання безробіття і наступ неоліберального уряду на трудові права поглиблює соціальні проблеми. Рятуючись від війни, багато жінок* змушені залишати країну, що ставить їх у вразливе становище через труднощі з доступом до житла, соціальної інфраструктури, стабільного доходу та медицини (у тому числі контрацепції та абортів). Вони також піддаються ризику стати жертвами торгівлі людьми.

Ми закликаємо феміністок з усього світу підтримати нашу боротьбу. Ми вимагаємо:

• Право на самовизначення, захист життя та основоположних свобод, право на самооборону (включаючи озброєну) українського народу – а також інших народів – проти імперіалістичної агресії;
• Справедливий мир на основі самовизначення українського народу, як на підконтрольних Україні, так і на тимчасово окупованих територіях, в якому буде враховано інтереси працівників і працівниць, жінок, ЛГБТІК+ людей, етнічних меншин та інших пригноблених і дискримінованих груп;
• Міжнародне правосуддя щодо військових злочинів та злочинів проти людяності під час імперіалістичних війн Російської Федерації та інших країн;
• Дієві гарантії безпеки для України та дієві механізми запобігання подальшим війнам, агресії та ескалації конфліктів у регіоні та в світі;
• Свободу пересування, захист і соціальні гарантії для всіх біженок та біженців, а також внутрішньо переміщених осіб будь-якого походження;
• – Захист та розширення трудових прав, протистояння експлуатації та надексплуатації, демократизацію виробничих відносин;
• – Пріоритизацію сфери соціального відтворення (дитячі садки, школи, медустанови, соціальна підтримка та ін.) у відбудові України після закінчення війни;
• Списання зовнішнього боргу України (та інших країн глобальної периферії) для повоєнної реконструкції та запобігання подальшій політиці жорсткої економії;
• Захист від гендерно зумовленого насильства, забезпечення ефективної імплементації Стамбульської конвенції;
• Дотримання та розширення прав та можливостей для ЛГБТІК+ людей, національних меншин, людей з інвалідністю та інших дискримінованих груп;
• Забезпечення репродуктивних прав дівчат і жінок, включно із загальним правом на сексуальну освіту, медицину, медикаменти, контрацепцію та аборт;
• Забезпечення видимості та визнання активної ролі жінок в антиімперіалістичній боротьбі;
• Включення жінок на рівних у всі суспільні процеси та механізми прийняття рішень, як у військовий, так і в мирний час;

Сьогодні російський імперіалізм ставить під загрозу існування українського суспільства та впливає на весь світ. Наша спільна боротьба з ним потребує спільних принципів та глобальної підтримки. Ми закликаємо до феміністичної солідарності та дій заради захисту людських життів та прав, соціальної справедливості, свободи та безпеки.

Ми виступаємо за право на спротив.

Якщо українське суспільство складе зброю – не буде українського суспільства.

Якщо Росія складе зброю – закінчиться війна.

Підписати маніфест

На 08.07.2022 маніфест підписали 346 людей та 31 організація.

Джерело: СПІЛЬНЕ