Одинадцятого квітня відбулося засідання Громадської ради з гендерних питань. Захід пройшов з ініціативи Міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості» у співпраці з Національним демократичним інститутом (NDI).

Воспоминания женщин-ветеранов из книги Светланы Алексиевич «У войны – не женское лицо» – одной из самых знаменитых книг о Великой Отечественной, где война впервые показана глазами женщины. 

Демократичні суспільства повинні надавати чоловікам і жінкам однаковою мірою можливість брати участь у всіх галузях життя. Тому останні 50-60 років діяльність міжнародної спільноти спрямована на привернення уваги до питання гендерної рівності. Зокрема, на рівні ООН прийнято Конвенцію про політичні права жінок (1952), Конвенцію про згоду на вступ до шлюбу, шлюбний вік і реєстрацію шлюбів (1962), Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979) тощо. На четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок у Пекіні 1995 року було прийнято Пекінську декларацію і Платформу дій. Гендерна рівність визнається міжнародної спільнотою як цінність, яку слід досягнути задля справедливості та суспільного розвитку.

У дискусіях із опонентами фемінізму та захисниками «традиційної ролі жінки» дуже часто можна почути репліку на кшталт: «Хочете рівності з чоловіками? Ідіть попрацюйте у шахті!»

Представництво жінок в українській політиці, особливо на національному рівні, є надзвичайно низьким. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому Національним демократичним інститутом у США. Разом з тим дослідження засвідчило, що під час виборів українці мало зважають на стать обранців, а самі жінки кажуть, що не відчувають сексизму чи дискримінації. У чому ж причина низького представництва жінок у політичному житті?

У рамках проекту «Гендерна політика та євроінтеграція – досвід країн Вишеградської четвірки для Східного партнерства» ГУРТ поспілкувався з кандидаткою соціологічних наук, доценткою кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Тамарою Марценюк про можливості та шляхи вдосконалення питань гендерної рівності в Україні. Експертка з питань гендеру розповіла про поширені стереотипи в українському суспільстві та можливості їх подолання.

«Ні бідності». «Ні голоду». «Гарне здоров’я». «Якісна освіта». «Гендерна рівність». Ці 5 пунктів відкривають світову програму Глобальних цілей сталого розвитку, до виконання якої приєдналася і Україна. І з цих засад та пояснення, що в першу п’ятірку світ вимагає включити гендерну рівність, і розпочинає лекцію Тетяна Ісаєва, директорка Центру гендерної культури.

Дифференциация заработных плат по гендерному принципу относится ко всем должностным уровням, то есть на любой ступени карьеры женщины получают меньше мужчин. Об этом свидетельствуют результаты исследования портала rabota.ua.

У 2008 р. команда ентузіасток та ентузіастів у Харкові розпочала створення першого в Україні гендерного музею – Музею жіночої та гендерної історії  який досі залишається єдиним гендерним музеєм на пострадянському просторі та в Східній Європі.

Сложные и важные женские истории: от невест поневоле до жертв насилия времен Второй мировой